1. Словник синонімів української мови

незнайомий

НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін. — який ще не став відомим кому-небудь); БЕЗІМЕ́ННИЙ (ім'я, назва якого невідомі); АНОНІ́МНИЙ (про автора твору або листа — який не зазначив свого імені). Стіни штрафної (карцера) поколупані, в написах, що їх залишили після себе невідомі Порфирові попередники (О. Гончар); Я відвернувся: незручно приглядатись до незнайомої людини (Є. Гуцало); — Злочин! — аж похолола Сахно.. — А може, якась незнана операція? — виринуло заперечення (Ю. Смолич); В яких гаях? В яких ярах, В яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки..? (Т. Шевченко); Частіше стало снитися мені Усе, що у турботах, в суєті Було почав потроху забувати... Ранкових чайок крила золоті, Дитячих мрій незвідані путі (М. Нагнибіда); Безіменним героям Опору стоять пам'ятники у Франції (М. Рильський).

НЕЗНАЙО́МЕЦЬ (невідомий чоловік), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕВІДО́МИЙ, ІКС (умовне позначення невідомої особи). — Це не звичайне озеро, — пояснював, наближаючись, незнайомець (Ю. Збанацький); — Ви продаєте шафу, — ще раз сказав незнайомий, не стільки запитуючи, скільки стверджуючи (О. Гончар).

НЕОБІ́ЗНАНИЙ з чим і без додатка (який не знає чого-небудь, не розбирається в чомусь), НЕЗНАЙО́МИЙ з чим, НЕКОМПЕТЕ́НТНИЙ у чому і без додатка; НЕЗНА́ЮЧИЙ без додатка, рідше (який не має достатніх знань, досвіду в чому-небудь); НЕПОСВЯ́ЧЕНИЙ, НЕВТАЄМНИ́ЧЕНИЙ (у що і без додатка — який не знає чогось складного, таємничого, відомого іншим); НЕПОІНФОРМО́ВАНИЙ про що і без додатка (який не має відомостей про що-небудь). Його цікавило життя козацького табору, і він побрів понад берегом, до всього придивляючись очима необізнаного новака (С. Добровольський); Бути незнайомим з місцевими звичаями; (Берест:) Лідо, що це значить?! (Ліда:) Зараз досить одного зауваження людини некомпетентної в цій справі, — ..і все летить.. Так працювати не можна (О. Корнійчук); Щодня в операційних залах.. вони робили операції, в можливість яких звичайній непосвяченій людині важко й повірити (Ю. Смолич). — Пор. недосві́дчений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незнайомий — ім. (невідома людина) незнайомець, у знач. ім. невідомий. Словник синонімів Полюги
  2. незнайомий — незнайо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. незнайомий — НЕВІДОМИЙ, (з чим, необізнаний; ЯК ІМ. незнайомець; (- обста вини) незвичний. Словник синонімів Караванського
  4. незнайомий — -а, -е. 1》 Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий. || Якого не зазнавав, не відчував хто-небудь. 2》 кому, з ким і без додатка. Який не належить до знайомих кому-небудь людей. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. незнайомий — НЕЗНАЙО́МИЙ, а, е. 1. Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий, незнаний. Коли хазяїн забалакувався з покупцями, він [Алі] позирав на незнайоме село (М. Словник української мови у 20 томах
  6. незнайомий — Незнайо́мий, -ма, -ме незнайо́мий, -мого, -мому; -йо́мі, -мих; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. незнайомий — НЕЗНАЙО́МИЙ, а, е. 1. Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий. Коли хазяїн забалакувався з покупцями, він [Алі] позирав на незнайоме село (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. незнайомий — Незнайо́мий, -а, -е Незнакомый, неизвѣстный. Словник української мови Грінченка