незнайомий

НЕВІДОМИЙ, (з чим, необізнаний; ЯК ІМ. незнайомець; (- обста вини) незвичний.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незнайомий — ім. (невідома людина) незнайомець, у знач. ім. невідомий. Словник синонімів Полюги
  2. незнайомий — незнайо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. незнайомий — -а, -е. 1》 Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий. || Якого не зазнавав, не відчував хто-небудь. 2》 кому, з ким і без додатка. Який не належить до знайомих кому-небудь людей. || у знач. ім. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незнайомий — НЕЗНАЙО́МИЙ, а, е. 1. Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий, незнаний. Коли хазяїн забалакувався з покупцями, він [Алі] позирав на незнайоме село (М. Словник української мови у 20 томах
  5. незнайомий — НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. незнайомий — Незнайо́мий, -ма, -ме незнайо́мий, -мого, -мому; -йо́мі, -мих; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. незнайомий — НЕЗНАЙО́МИЙ, а, е. 1. Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий. Коли хазяїн забалакувався з покупцями, він [Алі] позирав на незнайоме село (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. незнайомий — Незнайо́мий, -а, -е Незнакомый, неизвѣстный. Словник української мови Грінченка