1. Великий тлумачний словник сучасної мови

незнайомий

незнайо́мий

-а, -е.

1》 Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий.

|| Якого не зазнавав, не відчував хто-небудь.

2》 кому, з ким і без додатка. Який не належить до знайомих кому-небудь людей.

|| у знач. ім. незнайомий, -мого, ч.; незнайома, -мої, ж. Людина, з якою хто-небудь не підтримує знайомства, не спілкується.

3》 розм., рідко. До якої не звик хто-небудь; незвичний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незнайомий — ім. (невідома людина) незнайомець, у знач. ім. невідомий. Словник синонімів Полюги
  2. незнайомий — незнайо́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. незнайомий — НЕВІДОМИЙ, (з чим, необізнаний; ЯК ІМ. незнайомець; (- обста вини) незвичний. Словник синонімів Караванського
  4. незнайомий — НЕЗНАЙО́МИЙ, а, е. 1. Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий, незнаний. Коли хазяїн забалакувався з покупцями, він [Алі] позирав на незнайоме село (М. Словник української мови у 20 томах
  5. незнайомий — НЕВІДО́МИЙ (такий, про якого немає даних, відомостей), НЕЗНАЙО́МИЙ, НЕЗНА́НИЙ, БЕЗВІ́СНИЙ рідше, НЕВІ́ДАНИЙ рідше, НЕЗНА́ЄМИЙ заст., поет.; НЕЗВІ́ДАНИЙ (про місце, галузь знань, почуття і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. незнайомий — Незнайо́мий, -ма, -ме незнайо́мий, -мого, -мому; -йо́мі, -мих; імен. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. незнайомий — НЕЗНАЙО́МИЙ, а, е. 1. Якого раніше не зустрічав, не знав, не бачив, не чув і т. ін. хто-небудь; невідомий. Коли хазяїн забалакувався з покупцями, він [Алі] позирав на незнайоме село (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. незнайомий — Незнайо́мий, -а, -е Незнакомый, неизвѣстный. Словник української мови Грінченка