непохитний

ПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, втілює в життя певний світогляд тощо), НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕПОХИ́ТНИЙ, ПРАВОВІ́РНИЙ ірон., ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ книжн., КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн. Женя була вельми послідовна в своїх поглядах і почуттях (Ю. Шовкопляс); Данило помітив, що Артемченко може бути неухильним, вимогливим (О. Копиленко); О, якби він був таким, яким рисував його жандар, — сильним, впливовим, непохитним (Г. Хоткевич); Гільдхен вирішила раптом вдавати з себе правовірну нацистку (П. Загребельний); В особистому житті Тарганець скупий, недоброзичливий, безмежно нудний, ні на крок не відходить від своєї ортодоксальної дружини (Л. Дмитерко); Не попускаймо собі навіть у дрібничках. Несімо прапор справи нашої в дужих руках, а будьмо консеквентними, не відділяймо слова від діла... (М. Коцюбинський).

ПОСТІ́ЙНИЙ (який не змінюється, зберігає свій склад, розмір, форму, силу, вияв тощо), СТА́ЛИЙ, НЕЗМІ́ННИЙ, ТРИВКИ́Й, СТАБІ́ЛЬНИЙ книжн., КОНСТА́НТНИЙ книжн.; ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ) (який твердо встановився); ЗВИЧА́ЙНИЙ, ЗВИ́ЧНИЙ (завжди той самий); НАСКРІЗНИЙ (який зберігається від початку до кінця чогось); НЕВІДЛУ́ЧНИЙ, НЕРОЗЛУ́ЧНИЙ (який завжди буває при комусь, чомусь). Під час вечері Мишуня налаштовував радіоприймача, який живився постійним струмом від батареї (Ю. Яновський); Досвідчене око могло помітити одразу, що ця громіздка, неохайна колона, розтягнувшись на кілометр чи й більше, не являє собою сталу бойову одиницю (О. Гончар); Слід пам'ятати, що все ж в людській натурі є якийсь такий "незмінний фонд", що як він щезне, то зникне й саме розуміння про людину, як про певний біологічний тип (Леся Українка); Сів на коня, в якого, мов граніт, Була тривка і дужа міць копит (переклад М. Бажана); Стабільні ціни; Штучне перетворення динамічного в житті на константне в мистецтві виявляється в тому, що художній образ відтворює типові для задуму митця предмети і явища дійсності (з журналу); (Дудар:) Держава потребує хліба .. Ви мусите його продати не спекулянтові, а державі за тверду ціну (І. Микитенко); Так по частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим і єдиним непохитним посібником для навігаторів і для географічного вивчення Аральського моря (З. Тулуб); Життя попівське так ув'язнене в одвічні рами, так опреділене на багато літ уперед. Прикріплене до непорушної доктрини, робить і саму касту непорушною (Г. Хоткевич); (Прісцілла:) Не може зламати людська воля те, що Бог створив незламним (Леся Українка); Вона вгляділа незвичайні рум'янці на їх щоках і прикмітила, що в їх мова мовиться не якась звичайна, щоденна, а ходиться їм про щось інше (І. Нечуй-Левицький); В аудиторії почало розвиднятися, потроху світлішати, обличчя проступили зі звичними своїми рисами та рум'янцями (Є. Гуцало); Тему ..співдружності митців Рильський зробив наскрізною в своїй творчості (Ю. Мартич); Та ось сокира готова.. Готова невідлучна товаришка селянина (І. Франко); Вона (сопілка) — нерозлучна супутниця вівчарів і пастушків (збірник "Бойківщина").

ПРИНЦИПО́ВИЙ (який керується певними принципами у своїх думках і діях; який виключає будь-які відхилення), ПРИНЦИПІА́ЛЬНИЙ рідко, НЕПОХИ́ТНИЙ, БЕЗКОМПРОМІ́СНИЙ, НЕПРИМИРЕ́ННИЙ підсил., НЕПРИМИРИ́МИЙ підсил. рідко. Він ніколи ні з ким не сперечався, але був завжди принциповий (І. Ле); Сувора, глибоко принципова і водночас доброзичлива й товариська критика П. Тичини справила велике враження на І. Микитенка (з газети); (Аркадій:) Ви, золотко, не крутіть, — будьте хоч раз принципіальні. Де ваша громадянська мужність? (О. Корнійчук); Він не був непохитний, міцний, як той дуб (О. Довженко); Вільний художник, правдивий і безкомпромісний, він не щадив у розмовах салашистів (О. Гончар); Думки.. про рани рідної землі засмутили зір, відточуючи, ніби лезо шаблі, непримиренну зненависть в душі Максима (Н. Рибак).

СТІЙКИ́Й (який виявляє твердість, наполегливість, непохитність у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо), МІЦНИ́Й, ТВЕРДИ́Й, НЕПОХИ́ТНИЙ, НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ, НЕСХИ́БНИЙ, НЕСХИ́ТНИЙ, НЕПІДДА́ТЛИВИЙ, НЕПОДА́ТЛИВИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, СТАЛЕ́ВИЙ, УПЕ́РТИЙ (ВПЕ́РТИЙ), ТВЕРДОКАМ'ЯНИЙ, СТОЇ́ЧНИЙ, ЦІПКИ́Й діал. (стійкий у життєвих випробуваннях, здатний протистояти спокусам). — Чи кожен із вас правдивий, стійкий, принциповий?.. (О. Гончар); Під сивим волоссям затаїлась міцна, запекла й правдива душа (І. Нечуй-Левицький); Потурайчин зацікавився, що видить перед собою такого твердого чоловіка: сам один хоче йти насупроти цілої громади (Лесь Мартович); Непохитні борці за мир; Незламний революціонер; Крокують воїни несхибні, І всюди — квіти на путі (І. Муратов); Ось такою чіпкою та цупкою, міцною та непіддатливою видається.. Тоня Горпищенко (О. Гончар); Вона була горда та неподатлива (І. Франко); А що лютіше карали (гестапівці), то все більш затятим, незламним ставав Дмитро (Л. Козаченок); Народився й жив (Святослав) таким, як батько його Ігор, — упертим, твердим, зухвалим, коли треба було боронити отчизну, боронив її до кінця, до загину (С. Скляренко); Стоїчна людина; Тухольці ціпкий народ (І. Франко). — Пор. 1. наполе́гливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непохитний — непохи́тний: непреклонпый [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. непохитний — непохи́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. непохитний — Несхитний, стійкий, несхибний; (герой) твердий, незламний; (мир) непорушний, міцний; (закон) незмінний. Словник синонімів Караванського
  4. непохитний — I (про людський характер), вссевладний, людина-граніт, людина-кремінь, людина-скеля, невмоленний, невмолимий, незборимий, незборканний, незборний, незвитяжний, незгинний, незибленний, незламний, некивальник, необорний, непереборний, непереможний... Словник синонімів Вусика
  5. непохитний — [неипохитнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. непохитний — -а, -е. 1》 Якого не можна похитнути; стійкий. 2》 Який проявляє стійкість, твердість у чому-небудь (про людей). || Який виражає твердість, незламність; власт. такій людині. 3》 Те саме, що непорушний 3). 4》 Який твердо встановився; незмінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. непохитний — НЕПОХИ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого не можна поколивати, похитнути; стійкий. Військові кораблі стояли непохитні на хвилях, байдужі до осіннього шторму (В. Кучер). 2. Який виявляє твердість, наполегливість у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо. Словник української мови у 20 томах
  8. непохитний — Непохи́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. непохитний — НЕПОХИ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого не можна похитнути; стійкий. До непохитної Радянської Країни Людей всіх погляди прикуті з далини (Рильський, Сад.., 1955, 13); Військові кораблі стояли непохитні на хвилях, байдужі до осіннього шторму (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах
  10. непохитний — Непохитний, -а, -е Стойкій. Желех. Словник української мови Грінченка