1. Словник синонімів Вусика

непохитний

I

(про людський характер), вссевладний, людина-граніт, людина-кремінь, людина-скеля, невмоленний, невмолимий, незборимий, незборканний, незборний, незвитяжний, незгинний, незибленний, незламний, некивальник, необорний, непереборний, непереможний, непідвладний, непіддатливий, непідкупний, непідлеглий, непоборний, неподоланний, непокірниця (непідвладна жінка), непорушний, неприборканний, непримиренний, неприступна, нескора, нескоренний, нескоримий, несхитний

Фразеологічні синоніми: граніт, а не людина; кремінь, а не людина; не з клоччя: не піддається на вудочку; скеля, а не людина; твердий характером; твердий, як граніт; твердий, як з каменю тесаний; твердий, як камінь; твердий, як мурований; твердий, як скеля; твердий, як статуя; твердої вдачі

II

див. твердий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непохитний — непохи́тний: непреклонпый [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. непохитний — непохи́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. непохитний — Несхитний, стійкий, несхибний; (герой) твердий, незламний; (мир) непорушний, міцний; (закон) незмінний. Словник синонімів Караванського
  4. непохитний — [неипохитнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. непохитний — -а, -е. 1》 Якого не можна похитнути; стійкий. 2》 Який проявляє стійкість, твердість у чому-небудь (про людей). || Який виражає твердість, незламність; власт. такій людині. 3》 Те саме, що непорушний 3). 4》 Який твердо встановився; незмінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. непохитний — НЕПОХИ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого не можна поколивати, похитнути; стійкий. Військові кораблі стояли непохитні на хвилях, байдужі до осіннього шторму (В. Кучер). 2. Який виявляє твердість, наполегливість у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо. Словник української мови у 20 томах
  7. непохитний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, втілює в життя певний світогляд тощо), НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕПОХИ́ТНИЙ, ПРАВОВІ́РНИЙ ірон., ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ книжн., КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  8. непохитний — Непохи́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. непохитний — НЕПОХИ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого не можна похитнути; стійкий. До непохитної Радянської Країни Людей всіх погляди прикуті з далини (Рильський, Сад.., 1955, 13); Військові кораблі стояли непохитні на хвилях, байдужі до осіннього шторму (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах
  10. непохитний — Непохитний, -а, -е Стойкій. Желех. Словник української мови Грінченка