непохитний

Значення в інших словниках

1. непохитний — непохи́тний: непреклонпый [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
2. непохитний — непохи́тний прикметник Орфографічний словник української мови
3. непохитний — Несхитний, стійкий, несхибний; (герой) твердий, незламний; (мир) непорушний, міцний; (закон) незмінний. Словник синонімів Караванського
4. непохитний — I (про людський характер), вссевладний, людина-граніт, людина-кремінь, людина-скеля, невмоленний, невмолимий, незборимий, незборканний, незборний, незвитяжний, незгинний, незибленний, незламний, некивальник, необорний, непереборний, непереможний... Словник синонімів Вусика
5. непохитний — [неипохитнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
6. непохитний — НЕПОХИ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого не можна поколивати, похитнути; стійкий. Військові кораблі стояли непохитні на хвилях, байдужі до осіннього шторму (В. Кучер). 2. Який виявляє твердість, наполегливість у поглядах, діях, не відступає перед труднощами тощо. Словник української мови у 20 томах
7. непохитний — ПОСЛІДО́ВНИЙ (про людину — який завжди діє відповідно до своїх життєвих принципів, втілює в життя певний світогляд тощо), НЕУХИ́ЛЬНИЙ, НЕПОХИ́ТНИЙ, ПРАВОВІ́РНИЙ ірон., ОРТОДОКСА́ЛЬНИЙ книжн., КОНСЕКВЕ́НТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
8. непохитний — Непохи́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. непохитний — НЕПОХИ́ТНИЙ, а, е. 1. Якого не можна похитнути; стійкий. До непохитної Радянської Країни Людей всіх погляди прикуті з далини (Рильський, Сад.., 1955, 13); Військові кораблі стояли непохитні на хвилях, байдужі до осіннього шторму (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах
10. непохитний — Непохитний, -а, -е Стойкій. Желех. Словник української мови Грінченка