нескладний

НЕЗГРА́БНИЙ (про людину або іншу істоту та частини тіла — позбавлений пропорційності, стрункості, легкості будови), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОРДУБА́ТИЙ розм. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Н. Кобринська); Роман крадькома, пильно оглянувши ці недоладні постаті, ледь посміхнувся куточками уст (М. Стельмах); Невмілий, нескладний, з дияконськими патлами, він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище (О. Гончар); Нижче середнього росту, скоріше куций, неоковирний, Яків був схожий на дубовий окоренок (О. Десняк); Коли він увійшов до церкви, там.. наполохано заметушилась кордубата постать отця Хрисантія (М. Стельмах).

НЕЗГРА́БНИЙ (про мову, твір і т. ін. — позбавлений майстерності, влучності, дотепності тощо), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОСТРУБА́ТИЙ, ДУБО́ВИЙ зневажл. Багато говорено про "бурлескність" Гребінчиного перекладу, де є такі справді, на наш сьогоднішній погляд, смішні й незграбні вислови (М. Рильський); Вірші його вийшли насмішкуваті і ущипливі, але зовсім недоладні (І. Нечуй-Левицький); Отут у цеху скажемо на початку одне одному кілька теплих слів, нескладних і неладних, проте добрих і дебелих, а потім зціпимо зуби й підемо працювати (Ю. Яновський); П'ять років війни повишкрібали з їхніх душ усі сентименти, і єдине, що їм залишилося, — це грубі, неоковирні слова (П. Загребельний); Лист вийшов трохи кострубатий, зате правильний (І. Микитенко); І під допитливим, гострим студентським поглядом рукопис.. заговорив зі своїм читачем дубовою.. мовою (О. Донченко).

НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ (який не відзначається єдністю, узгодженістю дій, думок, звуків і т. ін.), НЕДРУ́ЖНИЙ, НЕУЗГО́ДЖЕНИЙ, НЕПОГО́ДЖЕНИЙ (не домовлений з ким-небудь); НЕЧІТКИ́Й (про роботу, діяльність, взаємодію тощо — незлагоджений, неузгоджений, неритмічний); НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕЗГІ́ДНИЙ, РІЗНОГОЛО́СИЙ (про голоси, звуки, музику і т. ін.). Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (С. Добровольський); Насіння дало недружні сходи; Неузгоджені дії; Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним беканням (М. Коцюбинський); Лиш два такі чоловіки.. хриплими, надірваними і незгідними голосами співали якусь сповиточну думку (І. Франко); Комбатів наказ різноголосим шелестом перебігає по окопах і ячейках (Н. Тихий). — Пор. 2. безла́дний, 2. неорганізо́ваний.

ПРО́СТИЙ (за складом, будовою, устроєм тощо), НЕСКЛАДНИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ. Вага складного атома дорівнює сумі ваги простих атомів, що утворюють його (з підручника); Збираючись у подорож, спеціально вивчив (О. Афанасьєв-Чужбинський) молдавську мову і міг вести нею нескладні розмови (з журналу); Кажуть, нібито й людина вольовим зусиллям здатна гіпнотизувати фотон і змінювати напрям руху елементарних частинок (О. Гончар).

ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.; НЕОБТЯ́ЖЛИВИЙ (який не вимагає великих зусиль, не створює труднощів, незручностей); ПРИМІТИ́ВНИЙ (надто простий); СПРО́ЩЕНИЙ (який являє собою простіший варіант чогось). — Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (М. Стельмах); Операція в Порфира нескладна: підхопивши ящик, що пропливає перед тобою, маєш загнати в нього цвях і відправити далі сусідові (О. Гончар); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Як ти його заробиш більш? — сказав Трохим. — Адже і тут плата добра, і робота неважка (Г. Квітка-Основ'яненко); Ніякої особливої ініціативи не виявляв (Сиволап), хоч свої елементарні обов'язки виконував по-чиновницькому точно (Д. Ткач); Вона співає сама для себе немудру імпровізовану пісеньку (О. Левада); Виконував (Тимко) нехитру домашню працю: рубав дрова, вичищав з-під корови (Григорій Тютюнник); Гречкун ішов глибоко траншеєю, поминаючи стрілецькі закіпчики, бокові ходи сполучень — всю нехитромудру і водночас надійну систему оборони полку (Ю. Бедзик); Пісня була проста, немудряща. Під час війни таких гуляло по фронтах чимало (з газети); — Читаєш, читаєш (книжку) — двадцять разів перечитаєш, а все нічого не второпаєш, ніби не нашою мовою написана. А там простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); Стала дівчина посильною в сільраді. Робота необтяжлива, і часу було вдосталь для свого захоплення малюванням (з журналу); Примітивне завдання; Свою розмову з сином передав (Никодим) ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нескладний — нескла́дний прикметник недоладний, незграбний нескладни́й прикметник простий, легкий Орфографічний словник української мови
  2. нескладний — I нескл`адний-а, -е. 1》 Позбавлений злагодженості, гармонійності. 2》 Позбавлений логічної послідовності; невдалий, безглуздий. 3》 Який має непропорційні, погано складені форми (про фігуру людини і т. ін.). II нескладн`ий-а, -е. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нескладний — НЕСКЛАДНИ́Й, а́, е́. 1. Який має просту форму, будову і т. ін. Нескладний різальний інструмент; Дівчина-інженер господарським оком оглянула нескладне майно вишки (О. Донченко). 2. Який не потребує великих зусиль для виконання, здійснення. Словник української мови у 20 томах
  4. нескладний — НЕСКЛА́ДНИЙ, а, е. 1. Позбавлений злагодженості, гармонійності. Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним беканням (Коцюб., II, 1955, 16); Почулись перші постріли. Словник української мови в 11 томах