нескладний

I нескл`адний-а, -е.

1》 Позбавлений злагодженості, гармонійності.

2》 Позбавлений логічної послідовності; невдалий, безглуздий.

3》 Який має непропорційні, погано складені форми (про фігуру людини і т. ін.).

II нескладн`ий-а, -е.

1》 Який має просту форму, будову і т. ін.

|| Який не потребує великих зусиль для виконання, здійснення.

2》 Простий щодо природи, характеру і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нескладний — нескла́дний прикметник недоладний, незграбний нескладни́й прикметник простий, легкий Орфографічний словник української мови
  2. нескладний — НЕСКЛАДНИ́Й, а́, е́. 1. Який має просту форму, будову і т. ін. Нескладний різальний інструмент; Дівчина-інженер господарським оком оглянула нескладне майно вишки (О. Донченко). 2. Який не потребує великих зусиль для виконання, здійснення. Словник української мови у 20 томах
  3. нескладний — НЕЗГРА́БНИЙ (про людину або іншу істоту та частини тіла — позбавлений пропорційності, стрункості, легкості будови), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОРДУБА́ТИЙ розм. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Н. Словник синонімів української мови
  4. нескладний — НЕСКЛА́ДНИЙ, а, е. 1. Позбавлений злагодженості, гармонійності. Раптом овеча отара залляла вулицю і сколихнула повітря нескладним беканням (Коцюб., II, 1955, 16); Почулись перші постріли. Словник української мови в 11 томах