освітлювати

I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. рідше), ОСІЯ́ТИ підсил. уроч., ОЗОРИ́ТИ поет., ОСВІНУ́ТИ діал., РОЗ'ЯСНИ́ТИ діал.; РОЗІТНУ́ТИ, РОЗСІКТИ́ (раптово або вузькою смугою). — Недок.: осві́тлювати, осві́чувати, освітля́ти рідше просві́тлювати, опромі́нювати, просві́чувати, висві́чувати, висві́тлювати, розсві́чувати, осява́ти, ося́ювати, ударя́ти (вдаря́ти), озо́рювати, роз'ясня́ти (роз'я́снювати), розтина́ти, розсіка́ти. Чиркнув (солдат) сірником, закурив і освітив вогником обличчя Бондаренка (А. Головко); Повівши ліхтариком по палубі, я освітлив лише порожнє місце (Ю. Яновський); Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (В. Сосюра); Ой, да світи, місяць,.. Ой, та просвіти ж ти Милому дорогу (пісня); Ліхтариком.. Труда висвітлила спочатку важкі черевики (І. Ле); (Путята:) ..Скрипка горить на те, щоб розсвітити темряву, а пожежа на те, щоб знівечити людське добро (Юліан Опільський); Уже не раз пожежа просвітляла Повитий таїною небосхил (Л. Первомайський); Зійшов місяць і вдарив ясним промінням по білих хатах (Марко Вовчок); Парк осяяло сонце (В. Гжицький); Огонь осіяв сіни і — диво... перед Чіпкою стояла Галя! (Панас Мирний); Палай, наше вогнище, тепле і рідне..! Ти всюди нам світиш, ти всюди нам видне, Озорюєш нам ти дороги у світ! (В. Бичко); Воно (сонце) осяло й зогріло землю (В. Самійленко); Грім розлігся, залунав, Освінула блискавиця Темінь дику (М. Старицький); Збоку крізь двері світло роз'яснювало середину стодоли (Лесь Мартович); Невдовзі прожектори розітнули темряву в кількох місцях (О. Гончар); І враз каганець тьму горища розсік (І. Нехода).

ОСВІ́ТЛЮВАТИ (робити радісним, сяючим — про обличчя, очі і т. ін.), ОСЯВА́ТИ (ОСЯ́ЮВАТИ), ОПРОМІ́НЮВАТИ, ОСІНЯ́ТИ книжн., ОСВІ́ЧУВАТИ рідше, ОСВІТЛЯ́ТИ рідше. — Док.: освітли́ти, ося́яти, осяти, опромінити, осіни́ти, освіти́ти. Усмішки дедалі більше освітлюють обличчя людей (М. Стельмах); Іронічна посмішка освітлила йому геть усе обличчя (Г. Епік); Обличчя його осявала посмішка (І. Сенченко); Ласкава тепла посмішка опромінила.. їхні.. обличчя (Я. Качура); Лице його (Мамая) палало тим натхненням, яке осіняло його в будь-якій гуртовій роботі (О. Ільченко); Це було весни тієї, Що один про неї спомин Освітлює нам істоту (М. Рильський); Сірі очі променіли щирістю, освічували тихим світлом ціле обличчя (М. Коцюбинський).

ОСВІ́ТЛЮВАТИ (бути джерелом розуміння, усвідомлення чого-небудь, робити що-небудь зрозумілим), ОСЯВА́ТИ (ОСЯ́ЮВАТИ), ОПРОМІ́НЮВАТИ, ОСВІ́ЧУВАТИ рідше. — Док.: освітли́ти, ося́яти, ося́ти, опромі́нити, освіти́ти. Ілюстрації Наді Рушевої до роману Л. Толстого "Війна і мир" по-новому освітлюють для нас деякі сторінки цього безсмертного твору (з журналу); Не одне десятиріччя осяває шлях нашого кіномистецтва прониклива творчість Олександра Довженка (з журналу); Підіймемо ж, брати, товариство на таку висоту, щоб радувало воно й опромінювало весь добрий людський світ (О. Довженко); У повісті "Fаtа mоrgаnа" М. Коцюбинський.. показує тенденцію розвитку суспільства, освічує шлях до соціальної справедливості (з газети).

ОСВІ́ТЛЮВАТИ спец. (вилучаючи сторонні домішки, робити світлим, прозорим), ОСВІТЛЯ́ТИ, ПРОЯСНЯ́ТИ (ПРОЯСНЮВАТИ). — Док.: освітли́ти, проясни́ти. Перед реалізацією вино необхідно освітлити (з посібника); Освітляти розчин; Проясняти сік.

ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст., ЯСУВА́ТИ заст., ВИЯ́СНЮВАТИ (ВИЯСНЯ́ТИ) діал.; МОТИВУВА́ТИ чим, ПРИПИ́СУВАТИ чому (розкривати причини якоїсь дії чи явища); УТО́ЧНЮВАТИ (УТОЧНЯ́ТИ), ДЕТАЛІЗУВА́ТИ (пояснювати з більшою точністю). — Док.: поясни́ти, роз'ясни́ти, з'ясува́ти, ви́світлити, освітли́ти, об'ясни́ти, ви́яснити, ви́толкувати заст. приписа́ти, уточни́ти. — Револьвер, — пояснював потім папа, — коли стріляєш, треба держати зовсім вгору, а то, дійсно, можна в когось влучити (Ю. Смолич); Терпляче роз'яснюють (комісари), що відступати необхідно, що такий наказ штабарму (О. Гончар); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! (М. Коцюбинський); Він натхненно і влучно Нас научав про природу і міць тих істот несмертельних І таємниці всесвітні глибоким з'ясовував словом (переклад М. Зерова); В журналах вона.. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко); Не моя вина, коли мама загубила того листа чи забула про нього (бо не знаю, чим іншим об'яснити те, чому вона не послала його) (Леся Українка); Демид почав йому виясняти, через віщо його знання нездатне (Б. Грінченко); Юнак, сумуючи, зорив Спустілу польову рівнину, І смутку потайну причину Собі він вияснить не смів (М. Драй-Хмара); Від запропонованої мені на другий рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовлення своєю молодістю і потай мріючи вчитися (О. Довженко); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); — Які племена тут жили до нас,.. — роздумливо мовить Брага. — Племена таврів чи хто? — І кіммерійці жили, — уточнює професор. — Сучасники Гомера (О. Гончар). — Пор. 1. тлума́чити.