1. Словник синонімів української мови

паня

БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон. (про жінку, дівчину); ЧИСТОПЛЮ́Й зневажл. (той, хто цурається брудної роботи). Сашко так натренував м'язи рук, що вони в нього як у спортсмена. Віталик, правда, теж не якийсь там білоручка (О. Гончар); — Буди вже своїх панів, — наказав Йонька.- А то як зайду з кіссям, то я їх скоро підніму (Григорій Тютюнник); Чистоплюй... А-а, це колись ще в школі так назвав Віктора Іван.. за те, що Віктор відмовився їхати в колгосп копати картоплю (М. Зарудний). — Пор. ле́дар, песту́н.

ПА́НІ невідм. (у формі ввічливого звертання, при називанні), ДОБРО́ДІЙКА, ПА́НІЯ розм., ПА́НЯ розм., МАДА́М заст., ірон.; ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст. (при звертанні молодших жінок до старших, чоловіків до жінок). Кожному прохожому кричали (крамарки) одна перед другою: сюди-сюди, пане, пані, паняночко! (Панас Мирний); Будьте ж ласкаві, Високоповажна Добродійко, не одмовте швидкої одповіді на цей лист (М. Коцюбинський); — На тобі, паня, мізинну дитину, Пестуй, годуй, як рідненького сина (М. Костомаров); — Як не скочить моя мегера, як не вхопить діжку в мене перед носом, як не забелькоче! "Фе, — кажу, — мадам, навіщо так хвилюватися?" (М. Коцюбинський); — Здорові були, паніматко, з празником, з Новим роком! (М. Старицький); От молодиці і кричать Явдосі: — Ану, паньматко! вибирай місце на щасливу продажу! (Г. Квітка-Основ'яненко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паня — па́ня іменник жіночого роду, істота пані розм. паня́ іменник середнього роду, істота паненя розм. Орфографічний словник української мови
  2. паня — див. пан Словник синонімів Вусика
  3. паня — I п`аня-і, ж., розм. Те саме, що пані. II пан`я-яти, с., розм. Дитина пана, пані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. паня — ПА́НЯ, і, ж., розм. Те саме, що па́ні. З панею наїхала польська двірня, польки покоївки (І. Нечуй-Левицький); [Диякон (до Нартала):] Тебе прошу, посидь коло слабого, поки ми з панею зготуєм купіль (Леся Українка); Говорив [Славко] Краньцовському... Словник української мови у 20 томах
  5. паня — Па́ня, -ні, -нею, кл. па́ні (від па́ні); па́ні, пань паня́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. паня — ПА́НЯ, і, ж., розм. Те саме, що па́ні. З панею наїхала польська двірня, польки покоївки (Н.-Лев., І, 1956, 130); [Диякон (до Нартала):] Тебе прошу, посидь коло слабого, поки ми з панею зготуєм купіль (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах