1. Словник синонімів української мови

перше

ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ) (у перший раз, першого разу), ВПЕРШ (УПЕ́РШ), ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ) діал., ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́) діал., ПЕ́РШЕ діал. На сімнадцятому році Остап уперше вирядився з людьми на заробітки (А. Головко); Лукина вперш підвела очі і глянула на Хавруся (І. Нечуй-Левицький); — Я таки ще уперве, як її побачила, подумала: непевні очі удовині! (Марко Вовчок); Василеві це було впервину, досі його не запрошували дорослі люди, як рівного (А. Хижняк); Христя не перше чує про міську роботу (Панас Мирний).

НАСА́МПЕРЕД (у першу чергу, перш за все, перед кимось або чимось іншим), ПЕРЕДУСІ́М, ПЕРЕДОВСІ́М, СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ (СПЕРШ), ПЕ́РШЕ (ПЕРШ) рідше, ПОПЕ́РЕДУ (ПОПЕРЕ́Д), РАНІ́ШЕ (РАНІ́Ш), НАЙПЕ́РШЕ (НАЙПЕ́РШ) підсил., ЩОНАЙПЕ́РШЕ підсил., ЯКНАЙПЕ́РШЕ підсил., ПОПЕРВА́Х розм. (перед ким-, чим-небудь, раніше від когось, чогось); НА́ДТО, ОСОБЛИ́ВО (перев. у складі відокремлених зворотів). Виганяти треба насамперед ганебні факти з життя, і тоді самі собою зникнуть із мови слова, що визначають ці факти (М. Рильський); Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); Аж тепер догадався Ібн Дауд, чого передовсім треба його гостеві (Ю. Опільський); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар); Потроху зовсім заспокоїлась, далі навіть заспівала, спершу стиха, а то й вже голосно! (Леся Українка); Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів'я); От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока (Т. Шевченко); Що маєш казати, то попереду розжуй (прислів'я); — Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже, дай раніше мені сказати (Г. Хоткевич); Обережно ступаючи, щоб не гупати чобітьми, підійшов до прилавка з книжками. Звичайно, найперше спитав "Кобзаря" (А. Головко); Попервах старому вівчареві не дозволили стригти вівці, а потім не пустили і до отари (М. Стельмах); Новаки нетерпляче чекали звільнення до міста, надто ті, що мали тут батьків або родичів (С. Добровольський); Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перше — пе́рше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. перше — пр. КОЛИСЬ; (спочатку) спершу, зразу, поперед; ід. ПЕРШЕ НІЖ, заки. Словник синонімів Караванського
  3. перше — присл. 1》 До цього часу; колись, раніше. 2》 Перед чимсь іншим; спочатку, спершу. Перше [,] ніж (як) у знач. спол. — уживається в підрядному реченні перед назвою дії, що відбулася або має бути виконана після дії головного речення. 3》 у знач. прийм., з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. перше — ПЕ́РШЕ, присл. 1. До цього часу; колись, раніше. Зеленіють по садочку Черешні та вишні; Як і перше виходила, Катерина вийшла. Вийшла, та вже не співає, Як перше співала (Т. Шевченко); Чимало літ минуло. Ївга .. вже не та стала, що перше була!... Словник української мови у 20 томах
  5. перше — Перше м’ясо — свинина, перша риба — линина. На Україні вважається, що з м'яса тварин найсмачнішою є свинина, а з риб'ячого м'яса — линина. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. перше — ПЕ́РШЕ, присл. 1. До цього часу; колись, раніше. Зеленіють по садочку Черешні та вишні; Як і перше виходила, Катерина вийшла. Вийшла, та вже не співає, Як перше співала (Шевч., І, 1963, 24); Чимало літ минуло. Ївга.. вже не та стала, що перше була!... Словник української мови в 11 томах