перше

Значення в інших словниках

1. перше — пр. КОЛИСЬ; (спочатку) спершу, зразу, поперед; ід. ПЕРШЕ НІЖ, заки. Словник синонімів Караванського
2. перше — присл. 1》 До цього часу; колись, раніше. 2》 Перед чимсь іншим; спочатку, спершу. Перше [,] ніж (як) у знач. спол. — уживається в підрядному реченні перед назвою дії, що відбулася або має бути виконана після дії головного речення. 3》 у знач. прийм., з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. перше — ПЕ́РШЕ, присл. 1. До цього часу; колись, раніше. Зеленіють по садочку Черешні та вишні; Як і перше виходила, Катерина вийшла. Вийшла, та вже не співає, Як перше співала (Т. Шевченко); Чимало літ минуло. Ївга .. вже не та стала, що перше була!... Словник української мови у 20 томах
4. перше — Перше м’ясо — свинина, перша риба — линина. На Україні вважається, що з м'яса тварин найсмачнішою є свинина, а з риб'ячого м'яса — линина. Приповідки або українсько-народня філософія
5. перше — ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ) (у перший раз, першого разу), ВПЕРШ (УПЕ́РШ), ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ) діал., ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́) діал., ПЕ́РШЕ діал. На сімнадцятому році Остап уперше вирядився з людьми на заробітки (А. Словник синонімів української мови
6. перше — ПЕ́РШЕ, присл. 1. До цього часу; колись, раніше. Зеленіють по садочку Черешні та вишні; Як і перше виходила, Катерина вийшла. Вийшла, та вже не співає, Як перше співала (Шевч., І, 1963, 24); Чимало літ минуло. Ївга.. вже не та стала, що перше була!... Словник української мови в 11 томах