питво

НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Багато людей сидять на килимах і п'ють з великих піал чудовий напій з маринованих черешень (О. Гончар); Примусила (Нюся) дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В. Козаченко); На столах уже стояли закуски і питво (П. Панч); Нащо їжу і пиття Даєте ви все життя Трутням жадним..? (В. Мисик); Випили. Василь Степанович довго плямкав губами, розкуштовуючи дорогоцінний трунок (С. Добровольський); На аеровокзалі ми пили справжній нектар — чорну каву, яку Бразилія постачає цілому світові (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питво — питво́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. питво — НАПІЙ, пиття; п! ТРУНОК. Словник синонімів Караванського
  3. питво — -а, с. 1》 Те, що п'ють; напій. || Спеціально виготовлений напій для частування, запивання їжі і т. ін., звичайно хмільний. || За народними повір'ями – трунок, яким намагаються привернути кохання, причарувати кого-небудь. 2》 Те саме, що пиття 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. питво — Питво́, -ва́, -ву́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. питво — ПИТВО́, а́, с. 1. Те, що п'ють; напій. Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (В. Словник української мови у 20 томах
  6. питво — ПИТВО́, а́, с. 1. Те, що п’ють; напій. Примусила [Нюся] дівчину випити гарячого молока, розбовтаного з медом та маслом. З незвички питво Ганні не сподобалося (Коз. Словник української мови в 11 томах
  7. питво — Питво, -ва с. Питье. Словник української мови Грінченка