питатися

ЗАПИ́ТУВАТИ (звертатися до когось з питанням), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ розм., ЗАПИ́ТУВАТИСЯ розм. — Док.: запита́ти, спита́ти, спита́тися, поспита́тися, запита́тися. — Іще якась надзвичайна сенсація? — підозріливо запитує Стадницький (М. Стельмах); Питає його Оксен, що таке, що трапилося; він мовчить, очей на нього не підводить (Григорій Тютюнник); — Уляно, а ти вийдеш сьогодні?.. — майже пошепки питається Давид (М. Стельмах); Не втерпів (Іван), але запитався жінки: — Чи є що в нас дома перекусити? (Лесь Мартович).

РОЗПИ́ТУВАТИ (звертатися до кого-небудь із запитанням, намагаючись довідатися про когось, щось), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ, РОЗПИ́ТУВАТИСЯ, ДОПИ́ТУВАТИ, ПЕРЕПИ́ТУВАТИ розм., ПЕРЕПРО́ШУВАТИ діал.; ДОПИ́ТУВАТИСЯ (наполегливо); ПІДПИ́ТУВАТИ розм. (шукаючи когось, щось). — Док.: розпита́ти, розпита́тися, спита́ти, спита́тися, допита́тися, перепита́ти, перепроси́ти, підпита́ти. Пани пішли по хатах, трохи не до обіда ходили, шукали, питали, розпитували — нігде нічого (Панас Мирний); Отець Вікентій питався їх і про здоров'я, і про худобу, і про землю, а люди й не знали, що сказати (М. Стельмах); Йому хотілося схопити в обійми діда і безупинно розпитуватися про свою сім'ю (В. Кучер); (Яким:) Як почали на весіллі допитувать: мовчить, мовчить, як води в рот набрала (М. Кропивницький); — Насіння збираю рідкісних декоративних дерев.. Кожної осені ходжу по сквериках, по парках, по знайомих людях, перепитую, де що є, зернятка збираю (М. Томчаній); — Чи не з'їздили б ви, Мироне, в столицю розвідати?.. Чи не перепросили б там кого? (Панас Мирний); — Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня (С. Васильченко); Якось підпитував (Іван) роботу в Турці на тартаку (С. Чорнобривець). — Пор. випи́тувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питатися — “Спорудили вони такий великий будинок, а питається – для кого, хто в нім жити буде?” – читаємо в газеті, й одразу впадає в око слово питається, недоречне тут у такій формі, ніби автор статті буквалістично переклав російську фразу “а спрашивается... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. питатися — пита́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. питатися — див. питати Словник синонімів Вусика
  4. питатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 кого – чого, про кого – що, розм. за кого – що, також без додатка. Те саме, що питати 1-3). || Намагатися довідатися про що-небудь (поглядом, рухами і т. ін.). 2》 Кого – чого, у кого. Звертатися до кого-небудь за дозволом, згодою і т. ін. зробити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. питатися — ПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. кого – чого, про кого – що, розм. за кого – що, також без дод. Те саме, що пита́ти 1–3. Питаються люди – який в мене милий. Який?... Словник української мови у 20 томах
  6. питатися — пита́тися чужо́го ро́зуму. Звертатися до кого-небудь за настановою, порадою. Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  7. питатися — ПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. кого — чого, про кого — що, розм. за кого — що, також без додатка. Те саме, що пита́ти 1-3. Питаються люди — який в мене милий. Який? Розказати не вмію (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах
  8. питатися — Пита́тися, -та́юся, -єшся гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198. Словник української мови Грінченка