1. Словник синонімів української мови

повнолітній

ДОРО́СЛИЙ (який вийшов з дитячого віку), ПОВНОЛІ́ТНІЙ, ВЕЛИ́КИЙ розм., ЧИМА́ЛИ́Й розм., НЕМАЛИ́Й розм., ОПЕ́РЕНИЙ (ОПІ́РЕНИЙ) жарт. — Я навіть змалку почувалась дорослою, я наче весь час доросла (Є. Гуцало); (Долон:) Я, царівно, повнолітній, до ради вхожий і до війська здатний, я не хлоп'я давно (Леся Українка); Сашко-великий у нас тракторист, Сашко-маленький в одному класі зі мною (Ю. Яновський); — Лихо, діти, Лихо мені з вами! Викохав вас, вигодував, Виросли чималі, йдете в люди (Т. Шевченко); — Ти вже немалий ... Друзі твоїх літ дітей мають... (Панас Мирний); Весела натура так і просвічувала з усього його обличчя, так і виказувала в ньому ще не опереного, малодосвідченого хлопчиська (Ю. Збанацький). — Пор. 1. дозрі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повнолітній — повнолі́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повнолітній — див. ДОРОСЛИЙ Словник синонімів Караванського
  3. повнолітній — див. молодий Словник синонімів Вусика
  4. повнолітній — [поўнол’іт(')н'ій] м. (на) -н'ому/ -н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. повнолітній — -я, -є. Який досягнув повноліття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. повнолітній — див. повновіковий хохл. (полнолетній) дійшлий, дорослий Словник чужослів Павло Штепа
  7. повнолітній — Повнолі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. повнолітній — ПОВНОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який досягнув повноліття. – Хоч пан Славко вже повнолітній та може сам собою запоряджувати [розпоряджатися], отже, проте, я не хочу ставати на заваді між ним і його родиною (Л. Словник української мови у 20 томах
  9. повнолітній — ПОВНОЛІ́ТНІЙ, я, є. Який досягнув повноліття. — Хоч пан Славко вже повнолітній та може сам собою запоряджувати [розпоряджатися], отже, проте, я не хочу ставати на заваді між ним і його родиною (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах