прерогатива

ПРА́ВО (обумовлена певними обставинами можливість користуватися чимсь, робити щось); ПРИВІЛЕ́Й, ПЕРЕВА́ГА, ПРЕРОГАТИ́ВА книжн. (особливе, переважне, виключне). Провідати сина їй дозволено буде лише згодом, коли він відбуде карантин та своєю поведінкою заслужить право на зустріч з матір'ю (О. Гончар); Сенат.. присудив кодачанам жить на городській землі з тими привілеями, які має земство (О. Стороженко); Готель заселяли переважно військові. Їм надавалася й перевага (Я. Баш); — Не знаю, чи входить у прерогативи секретаря жюрі показувати членам жюрі рецензії їхніх товаришів (П. Загребельний). — Пор. пі́льга.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

прерогатива — прерогати́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
прерогатива — див. ПРАВО. Словник синонімів Караванського
прерогатива — -и, ж., книжн. Виключне право, перевага, що належить найчастіше якомусь державному органу чи службовій особі. Великий тлумачний словник сучасної мови
прерогатива — Правомоч Словник чужослів Павло Штепа
прерогатива — ПРЕРОГАТИ́ВА, и, ж., книжн. Виключне право, перевага, що належить найчастіше якомусь державному органу чи службовій особі. Ті домагання, які поставив Романчук, то Бог зна, які прерогативи з них вийдуть для русинів (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
прерогатива — (англ. рrеrоgаtivе) виключне право, яке належить певному державному органу або посадовій особі. Економічний словник
прерогатива — прерогати́ва (від лат. praerogativa – перевага) перевага, виключне право, компетенція. Словник іншомовних слів Мельничука
прерогатива — ПРЕРОГАТИ́ВА, и, ж., книжн. Виключне право, перевага, що належить найчастіше якомусь державному органу чи службовій особі. Ті домагання, які поставив Романчук, то бог зна, які прерогативи з них вийдуть для русинів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
прерогатива — рос. прерогатива виключне право на щось, що належить певній фізичній чи юридичній особі, державному органу або посадовій особі, громадській установі, приватному власникові. Eкономічна енциклопедія