прибавка
НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни). В Київській, Подільській і Волинській губерніях до нашої платні згодом додавалась якась надбавка (О. Довженко); Надбавка молока; Їм утрата буде десять раз більша, ніж та надвишка в нашій платні (І. Франко); За надвишку понад норму належала додаткова оплата цукром і грішми (В. Кучер); Кориться б уже й кориться писареві волосному було.. Ніт же! (Так ні!) Треба покомизитися було, прибавки просить (А. Тесленко); Старші і простіші (батюшки).. були проти накидки плати (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибавка — приба́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- прибавка — -и, ж., розм. 1》 Дія за знач. прибавити, прибавляти 1) і прибавитися, прибавлятися I 1). || Те, що прибавляють, що прибавилося до чого-небудь. 2》 Те саме, що добавка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прибавка — Додаток, наддаток, див. придаток Словник чужослів Павло Штепа
- прибавка — ПРИБА́ВКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. приба́вити, прибавля́ти 1 і приба́витися, прибавля́тися¹ 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (М. Словник української мови у 20 томах
- прибавка — ПРИБА́ВКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. приба́вити, прибавля́ти 1 і приба́витися, прибавля́тися¹ 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- прибавка — При́бавка, -ки ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у. Словник української мови Грінченка