прибавка
приба́вка
-и, ж., розм.
1》 Дія за знач. прибавити, прибавляти 1) і прибавитися, прибавлятися I 1).
|| Те, що прибавляють, що прибавилося до чого-небудь.
2》 Те саме, що добавка 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прибавка — приба́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- прибавка — Додаток, наддаток, див. придаток Словник чужослів Павло Штепа
- прибавка — ПРИБА́ВКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. приба́вити, прибавля́ти 1 і приба́витися, прибавля́тися¹ 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (М. Словник української мови у 20 томах
- прибавка — НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни). Словник синонімів української мови
- прибавка — ПРИБА́ВКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. приба́вити, прибавля́ти 1 і приба́витися, прибавля́тися¹ 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- прибавка — При́бавка, -ки ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у. Словник української мови Грінченка