прибавка

Значення в інших словниках

1. прибавка — приба́вка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. прибавка — -и, ж., розм. 1》 Дія за знач. прибавити, прибавляти 1) і прибавитися, прибавлятися I 1). || Те, що прибавляють, що прибавилося до чого-небудь. 2》 Те саме, що добавка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прибавка — ПРИБА́ВКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. приба́вити, прибавля́ти 1 і приба́витися, прибавля́тися¹ 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (М. Словник української мови у 20 томах
4. прибавка — НА́ДБА́ВКА (те, що додано або одержано понад звичайний рівень, норму), НА́ДВИ́ШКА, НАДВИ́ШОК, НАБА́ВКА розм., ПРИБА́ВКА розм. рідше; НА́КИДКА (до плати, ціни). Словник синонімів української мови
5. прибавка — ПРИБА́ВКА, и, ж., розм. 1. Дія за знач. приба́вити, прибавля́ти 1 і приба́витися, прибавля́тися¹ 1. [Соцький:] Чи не чували, ваше благородіє, чого-небудь нащот [щодо] прибавки землі? (Кроп. Словник української мови в 11 томах
6. прибавка — При́бавка, -ки ж. Прибавка. Як даватимемо прибавки, то не матимемо ні стовпа, ні бариша. Лебед. у. Словник української мови Грінченка