1. Словник чужослів Павло Штепа

прибавляти

Додавати, додати, пододавати, наддавати, наддати, попонаддавати, придавати, придати, попридавати, докладувати, докладати, докласти, подокладати, вкладати, вкласти, повкладати, прикладати, прикласти, поприкладати, складати, скласти, поскладати, долучувати, долучати, долучити, подолучувати, залучувати, залучити, позалучувати, прилучувати, прилучити, поприлучувати, побільшувати, побільшити, збільшувати, див. преміювати, придавати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прибавляти — прибавля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прибавляти — -яю, -яєш, недок., прибавити, -влю, -виш; мн. прибавлять; док., розм. 1》 перех. і неперех. Додавати, приєднувати що-небудь до чогось, збільшуючи кількість, розмір і т. ін. || Збільшувати, посилювати, продовжувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прибавляти — ПРИБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИБА́ВИТИ, влю, виш; мн. приба́влять; док., розм. 1. що і без прям. дод. Додавати, приєднувати що-небудь до чогось, збільшуючи кількість, розмір і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. прибавляти — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. прибавляти — ПРИБАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИБА́ВИТИ, влю, виш; мн. приба́влять; док., розм. 1. перех. і неперех. Додавати, приєднувати що-небудь до чогось, збільшуючи кількість, розмір і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  6. прибавляти — Прибавля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. прибавити, -бавлю, -виш, гл. Прибавлять, прибавить. Рудч. Ск. І. 114. Словник української мови Грінченка