1. Словник синонімів української мови

приложити

ПРИКЛА́СТИ (щось упритул до чого-небудь), ПРИТУЛИ́ТИ, ПРИСТА́ВИТИ, ПРИПАСУВА́ТИ розм., ПРИЛОЖИ́ТИ розм., ПРИТКНУ́ТИ розм.; ПРИТИ́СНУТИ (щільно); ПРИКРИ́ТИ (перев. рукою щось). — Недок.: приклада́ти, притуля́ти (притулювати), приставля́ти, припасо́вувати, притика́ти, притиска́ти (прити́скувати), прикрива́ти. Стояв над нею Прокіп, собі руку приклавши до спітнілого чола (Т. Осьмачка); Вона не договорила і притулила хустку до очей, утираючи сльози (І. Франко); — Дихайте, — сказав Щорс, приставивши лікарську трубку до широкої полковничої спини (О. Довженко); Дістає (конвоїр) з кишені губну гармошку і закоцюблими руками припасовує до рота (О. Гончар); Їй було душно,.. і вона прикладала руку до шибки, щоб, нахолодивши, приложити до лиця (Панас Мирний); Всі один по другім притискали ухо до смереки (І. Франко); Дівчина.. взяла квітку в руки і притиснула її до щоки (Д. Ткач); Вирву я листочок Да прикрию слідочок, Щоб не припав пилочок (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приложити — приложи́ти дієслово доконаного виду прикласти розм. Орфографічний словник української мови
  2. приложити — Приложи́ти. Докласти, додати (супровідні папери). В суді вимагають трох примірників статуту, тому треба приладити ще один начальником удостовірений відпис статута і приложити до сего поданя (Канюк, 1906, 19) // порівн. рос. Українська літературна мова на Буковині
  3. приложити — -ложу, -ложиш, док., перех., розм. Те саме, що прикласти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приложити — ПРИЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., що, рідко кого, розм. Те саме, що прикла́сти. Обняла [Марта] його за шию своїми сильними руками і приложила до його щоки свої уста (Грицько Григоренко); – Крові багато витекло. Словник української мови у 20 томах
  5. приложити — голови́ (ро́зуму, ума́ і т. ін.) не прикла́сти. Не можна зрозуміти, збагнути, знайти причину чого-небудь, розв’язати, вирішити щось. — Ніяк голови не прикладу, де ти міг сало дістати? (М. Фразеологічний словник української мови
  6. приложити — ПРИЛОЖИ́ТИ, ложу́, ло́жиш, док., перех., розм. Те саме, що прикла́сти. Обняла [Марта] його за шию своїми сильними руками і приложила до його щоки свої уста (Григ., Вибр., 1959, 342); — Крові багато витекло. Словник української мови в 11 томах
  7. приложити — Приложи́ти, -жу, -жиш гл. 1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Рудч. Ск. II. 15. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Стор. МПр. 133. Ні до чого й рук приложить. Г. Барв. 388. 2) Ударить. Вх. Лем. 456. Словник української мови Грінченка