1. Словник синонімів української мови

прилюдний

ПОКАЗО́ВИЙ (влаштований для загального ознайомлення), ПРИЛЮ́ДНИЙ. Чемпіонат Європи з фігурного катання в Копенгагені завершився вчора показовими виступами найсильніших фігуристів континенту (з газети); Справа дійшла до прилюдного процесу, в якому на лаву підсудних сіли монахи-братчики, а в ролі свідків виступали скалічені діти-вихованки (Ірина Вільде).

ПРИЛЮ́ДНИЙ (який відбувається з допуском сторонніх осіб), ВІДКРИ́ТИЙ, ГЛА́СНИЙ заст. Українське хірургічне товариство влаштувало прилюдну лекцію молодої вченої про її успіхи в галузі грудинної хірургії (Л. Дмитерко); Відкрите засідання Вченої ради; Зазнала я таки і того гласного суда! Розсипала я на його чимало карбованців (І. Нечуй-Левицький).

ПУБЛІ́ЧНИЙ (який відбувається в присутності публіки, людей), ПРИЛЮ́ДНИЙ, ПРИВСЕЛЮ́ДНИЙ, ГЛА́СНИЙ. День публічної кари опришків у Станіславі був наче святом для шляхти (Г. Хоткевич); Чи всі так хвилюються перед першими своїми прилюдними виступами? (А. Хижняк); Архип Дейнека багатозначно підняв догори зашкарублого пальця, ніби виставляючи його на привселюдний огляд (С. Добровольський); Особливістю Нюрнберзького процесу було те, що він був гласним у найширшому розумінні цього слова (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прилюдний — (який відбувається на очах людей) привселюдний, заст. гласний, публічний. Словник синонімів Полюги
  2. прилюдний — прилю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. прилюдний — див. ПРИВСЕЛЮДНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. прилюдний — [приел'уднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. прилюдний — -а, -е. 1》 Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. || Який відбувається, здійснюється з допуском сторонніх осіб; відкритий, гласний. || Розрахований на ознайомлення сторонніми особами. || Признач. для публіки. 2》 Те саме, що громадський 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прилюдний — ПРИЛЮ́ДНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. Але за те бабуня сама пішла до Мартохи Білашихи і рішуче “оговорила” з нею, щоб вона .. Словник української мови у 20 томах
  7. прилюдний — Прилю́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. прилюдний — ПРИЛЮ́ДНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. Але за те бабуня сама пішла до Мартохи Білашихи і рішуче «оговорила» з нею, щоб вона.. не била Дарки, принаймні не доводила б до галасу і прилюдного бешкету (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. прилюдний — Прилюдний, -а, -е 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? МУЕ. І. 115. (Полт. г.). 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране). Шух. І. 39. Словник української мови Грінченка