прилюдний

Значення в інших словниках

1. прилюдний — прилю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
2. прилюдний — див. ПРИВСЕЛЮДНИЙ. Словник синонімів Караванського
3. прилюдний — [приел'уднией] м. (на) -дному/ -д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
4. прилюдний — -а, -е. 1》 Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. || Який відбувається, здійснюється з допуском сторонніх осіб; відкритий, гласний. || Розрахований на ознайомлення сторонніми особами. || Признач. для публіки. 2》 Те саме, що громадський 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прилюдний — ПРИЛЮ́ДНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. Але за те бабуня сама пішла до Мартохи Білашихи і рішуче “оговорила” з нею, щоб вона .. Словник української мови у 20 томах
6. прилюдний — ПОКАЗО́ВИЙ (влаштований для загального ознайомлення), ПРИЛЮ́ДНИЙ. Чемпіонат Європи з фігурного катання в Копенгагені завершився вчора показовими виступами найсильніших фігуристів континенту (з газети); Справа дійшла до прилюдного процесу... Словник синонімів української мови
7. прилюдний — Прилю́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. прилюдний — ПРИЛЮ́ДНИЙ, а, е. 1. Який відбувається, здійснюється, виявляється у присутності людей. Але за те бабуня сама пішла до Мартохи Білашихи і рішуче «оговорила» з нею, щоб вона.. не била Дарки, принаймні не доводила б до галасу і прилюдного бешкету (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
9. прилюдний — Прилюдний, -а, -е 1) Публичный, открытый. Коли буде прилюдне сватання? МУЕ. І. 115. (Полт. г.). 2) Съ измѣн. удар. прилюдний. Объ одеждѣ: праздничный. Прилюдне лудинє (убране). Шух. І. 39. Словник української мови Грінченка