1. Словник синонімів української мови

приміта

ПРИКМЕ́ТА (основа передбачення чогось; те, що знаменує або передвіщає щось), ОЗНА́КА, ПРИМІ́ТА розм., ПОМІ́ТКА розм., ПРИМІ́ТКА розм. "На ранній ріллі — пшениця, а на пізній — метлиця", — повчав досвід поколінь, відбитий у прикметах і приказках (З. Тулуб); Власті прокинулися, заворушилися, але чуткий Марусяк мав ніс і при перших же небезпечних ознаках сказав — досить! Пора додому (Г. Хоткевич); Єсть така приміта, що сидіти за обідом поміж двома братами — то знак на щастя (А. Кримський); — Хоч би приснилося що таке, що помітку дало б про напасть... (Панас Мирний); Обійде (баба) увесь двір, ще подивиться, які примітки на небі: чи ясні зірки — то то вже на мороз; чи моргають — то на вітер (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приміта — примі́та іменник жіночого роду прикмета розм., вживається частіше у фразеологізмі Орфографічний словник української мови
  2. приміта — -и, ж., розм. Те саме, що прикмета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приміта — Прикмета, ознака, див. признака Словник чужослів Павло Штепа
  4. приміта — ПРИМІ́ТА, и, ж., розм. Те саме, що прикме́та. Гей, описали нас [в'язнів], немов худобу: І назву, й вік, і ріст, і всю подобу, Волосся, очі, зуби, всі приміти (І. Словник української мови у 20 томах
  5. приміта — ПРИМІ́ТА, и, ж., розм. Те саме, що прикме́та. Серед степу, Як нова приміта Колгоспної родючої землі — Жовтогарячим обеліском літа Підносивсь елеватор із ріллі (Вирган, В розп. Словник української мови в 11 томах
  6. приміта — Приміта, -ти ж. = прикмета. Меншому брату приміту покидає. Дума. Словник української мови Грінченка