примітивний

НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. (про художній твір, його мову, певний задум і т. ін. — не до кінця відшліфований); СЛАБКИ́Й, СЛА́БИЙ рідше, НЕ́МІЧНИЙ підсил., НЕДОЛУ́ГИЙ підсил., БЕЗПОРА́ДНИЙ підсил. (перев. про художній, науковий і под. твір — незадовільний у змістовому й художньому відношенні, позбавлений майстерності); УЧНІ́ВСЬКИЙ (який не відзначається самостійністю, зрілістю). Лиха година б їх забрала — оці недосконалі німецькі гранати. Міг би зостатися інвалідом... (Ю. Яновський); Незрілі вірші; В такій невикінченій формі.. віддаю я його (свій твір) тепер публіці (Леся Українка); Ми не сміємо давати низьку, недороблену продукцію (П. Тичина); Ти знаєш: читач мене хвалить, слухач поважає, Гудять поети лише: неопрацьований вірш! (М. Зеров); Не знаю, чи буде цікаво, як я пошлю туди (до журналу) пісні баладного змісту (теж сирий матеріал, бо довести до пуття я не вмію) (Леся Українка); Переклади його були слабкі художньо (М. Рильський); Безпорадний в ідейному відношенні твір; Перша збірка поета мала ще учнівський характер; (Люба:) Я не хотіла, щоб ти бачив мої учнівські вправи (І. Микитенко). — Пор. 1. приміти́вний.

ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. (тільки про людину); ТІСНИ́Й (тільки про погляди, світогляд); ОДНОБІ́ЧНИЙ, ОДНОСТОРО́ННІЙ, ОДНОБО́КИЙ (який виявляється тільки в одному напрямку на шкоду іншим сторонам); ОВЕ́ЧИЙ, КУ́РЯЧИЙ перев. із сл. розум, розм. (зовсім невеликий). (Максим:) .. Шеф ваш — людина обмежена і самозакохана (Н. Рибак); Сайгор спробував був перевести говірку на інше, але зрозумів так: Татьяна воістину недалека дівчина, типічна міщаночка з обмеженим світоглядом (М. Хвильовий); Вузький у своїх художніх інтересах літератор може виступити навіть з блискучим за формою твором, але йому ніколи не стати "володарем дум" у своєму поколінні (з газети); Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський); — Він здібний і не такий вузькоглядний, як наші тутешні люди (О. Кобилянська); Він (Сеспель) вірив у те, що навіть з цієї примітивної особи з часом можна виховати справжню людину (Ю. Збанацький); (Деревіцький:) Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (М. Кропивницький); (Магістер:) Ви, майстре Річард, дивіться ширше, Ваш кругозір тісний (Леся Українка); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); Односторонній погляд; Однобока спеціалізація; Стара Прохориха нетяма, гаразд нічого не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. дурни́й.

ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Немало довелося Федорові читати.. примітивних статей (Ю. Мушкетик); Бажання високого й чистого досить мирно співіснує (в літературі) з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з наукової літератури); Вернувся.. слуга Лаговського Федір. Його незмінний вірний "лічарда", як-то кажуть стилем московських лубочних лицарських повістей (А. Кримський); Ходив (Сосюра) по київських вулицях, оточений гуртом початківців та своїх шанувачів, слухав кустарні спроби численних безіменних поетів (з мемуарів). — Пор. недоскона́лий, поверхо́вий.

ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.; НЕОБТЯ́ЖЛИВИЙ (який не вимагає великих зусиль, не створює труднощів, незручностей); ПРИМІТИ́ВНИЙ (надто простий); СПРО́ЩЕНИЙ (який являє собою простіший варіант чогось). — Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (М. Стельмах); Операція в Порфира нескладна: підхопивши ящик, що пропливає перед тобою, маєш загнати в нього цвях і відправити далі сусідові (О. Гончар); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Як ти його заробиш більш? — сказав Трохим. — Адже і тут плата добра, і робота неважка (Г. Квітка-Основ'яненко); Ніякої особливої ініціативи не виявляв (Сиволап), хоч свої елементарні обов'язки виконував по-чиновницькому точно (Д. Ткач); Вона співає сама для себе немудру імпровізовану пісеньку (О. Левада); Виконував (Тимко) нехитру домашню працю: рубав дрова, вичищав з-під корови (Григорій Тютюнник); Гречкун ішов глибоко траншеєю, поминаючи стрілецькі закіпчики, бокові ходи сполучень — всю нехитромудру і водночас надійну систему оборони полку (Ю. Бедзик); Пісня була проста, немудряща. Під час війни таких гуляло по фронтах чимало (з газети); — Читаєш, читаєш (книжку) — двадцять разів перечитаєш, а все нічого не второпаєш, ніби не нашою мовою написана. А там простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); Стала дівчина посильною в сільраді. Робота необтяжлива, і часу було вдосталь для свого захоплення малюванням (з журналу); Примітивне завдання; Свою розмову з сином передав (Никодим) ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).

ПРО́СТИ́Й (за формою або змістом — позбавлений зовнішньої ефектності, ускладненості, розкоші; виконаний, здійснений просто), НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕВИГА́ДЛИВИЙ, НЕВИБА́ГЛИВИЙ рідше, БЕЗПРЕТЕНЗІ́ЙНИЙ, ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм., СКРО́МНИЙ розм.; УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), ПРИМІТИ́ВНИЙ, НЕВИ́ШУКАНИЙ (який відзначається бідністю форми). (Джонс:) Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку. Ми б хотіли начиння вже не просте продавати, а делікатне (Леся Українка); Він майстрював скрині, шафи, мисники, немудрі селянські меблі (І. Цюпа); Постелила (Килина) на подвір'ї ряденце, винесла нехитру вечерю (Є. Гуцало); Загоріле обличчя з розумними очима й невибагливою жорсткою зачіскою (О. Кундзич); З правої кишені сукенки виглядав цікаво ріжок безпретензійної, але доброго ґатунку хустинки (Ірина Вільде); Увесь Богунський полк стояв на колії перед скромним вокзалом Унечі (О. Довженко); Вона глянула на матерію, набрану на спідницю; матерія була убога, темненька, з червоними краплями (І. Нечуй-Левицький); Оригінальні образи, художність малюнка, сміливість думки, які виявляються навіть в примітивній технікою формі вірша (В. Еллан); Одягнута вона була в темно-синю спідницю і такого ж кольору жакет звичайного крою. Цей невишуканий одяг дуже пасував до її ставної постаті (Д. Ткач).

ПОВЕРХО́ВИЙ (який не торкається суті справи, надто загальний, малообґрунтований), ПОВЕРХО́ВНИЙ рідше, НЕГЛИБО́КИЙ, НЕҐРУНТО́ВНИЙ, ОБМЕ́ЖЕНИЙ, ПЕРЕБІЖНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ розм., ПЛИТКИ́Й розм.; ПОБІ́ЖНИЙ (який здійснюється нашвидку); ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ (без достатніх фахових знань). Вони багацько прочитали і в себе дома і мали деяку знайомість з наукою, та то була знайомість дилетанток — поверхова, порізнена (Олена Пчілка); (Кандиба:) Ваша книга про моряків неперевершений шедевр. (Батура:) Що ви? Звичайна книга, і в ній є і схематичні образи, і неглибокі місця (О. Корнійчук); Якими ж обмеженими і убогими є підручники з літератури для середньої школи! (А. Малишко); Суспільну цілеспрямованість.. мистецтва поет часом сплутує з нехитрою утилітарністю (Л. Новиченко); Вони (митці) поборники високої правди, а не раби плиткої правдоподібності (М. Рильський); — Вистачить якогось незначного нюансу, побіжного натяку, віддаленої асоціації — й ти згадаєш усе (Ю. Андрухович); Видавання книжок для елементарної народної освіти.. було протиставлюване Костомаровим, як річ дійсно важна, дилетантській забаві у стихотворстві (М. Драгоманов). — Пор. 1. беззмісто́вний, 1. приміти́вний.