примітивний

приміти́вний

(лат. primitivus)

1. Простий, нескладний за будобою, недосконалий за технікою виконання, грубо зроблений.

2. Обмежений, інтелектуально нерозвинений.

3. Первісний, той, що стоїть на нижчому щабелі розвитку.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

примітивний — приміти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
примітивний — (організм) одноклітинний; (- культуру) первісний, не розвинений; (- стадію розвитку) початковий; (- оздобу) нескладний; (фільм) недосконалий, недовершений; (побут) простий; (- музику) бідний; (смак) невибагливий, невитончений, грубий... Словник синонімів Караванського
примітивний — див. поганий Словник синонімів Вусика
примітивний — -а, -е. 1》 Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. || Який характеризується низькою технікою виконання; нескладний. || Який характеризується низьким рівнем виконання; недосконалий. || Який відзначається простотою організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
примітивний — Дикунський, простацький, дітвацький, дурепний, нестулепний Словник чужослів Павло Штепа
примітивний — ПРИМІТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. Така могутня імперія, як Київська Русь, що протягом півтисячоліття підтримувала статус-кво в Європі – та й у ціломо світі... Словник української мови у 20 томах
примітивний — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
примітивний — Приміти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
примітивний — ПРИМІТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. Нервових клітин у великих півкулях новонародженого стільки ж, як і у дорослого, але вони ще дуже примітивні (Шк. Словник української мови в 11 томах