примітивний

Значення в інших словниках

1. примітивний — приміти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. примітивний — (організм) одноклітинний; (- культуру) первісний, не розвинений; (- стадію розвитку) початковий; (- оздобу) нескладний; (фільм) недосконалий, недовершений; (побут) простий; (- музику) бідний; (смак) невибагливий, невитончений, грубий... Словник синонімів Караванського
3. примітивний — див. поганий Словник синонімів Вусика
4. примітивний — -а, -е. 1》 Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. || Який характеризується низькою технікою виконання; нескладний. || Який характеризується низьким рівнем виконання; недосконалий. || Який відзначається простотою організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. примітивний — ПРИМІТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. Така могутня імперія, як Київська Русь, що протягом півтисячоліття підтримувала статус-кво в Європі – та й у ціломо світі... Словник української мови у 20 томах
6. примітивний — приміти́вний (лат. primitivus) 1. Простий, нескладний за будобою, недосконалий за технікою виконання, грубо зроблений. 2. Обмежений, інтелектуально нерозвинений. 3. Первісний, той, що стоїть на нижчому щабелі розвитку. Словник іншомовних слів Мельничука
7. примітивний — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
8. примітивний — Приміти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. примітивний — ПРИМІТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який перебуває на низькому або початковому ступені розвитку. Нервових клітин у великих півкулях новонародженого стільки ж, як і у дорослого, але вони ще дуже примітивні (Шк. Словник української мови в 11 томах