1. Словник чужослів Павло Штепа

примітив

Дикун, дітвак, бевздь, бевзень, простак, нестулепа, невіглас, хамло, див. дурак, недоумок

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примітив — приміти́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. примітив — -а, ч. 1》 Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. || Те, що відзначається збідненістю, поверховістю. || Елемент, що його не можна розкласти на більш прості форми. Примітив введення спец. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. примітив — ПРИМІТИ́В, а, ч. 1. Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. Може, це – архаїка, дурниці, Атавізм, дикунство, примітив, Та сьогодні голосок синиці Душу всю у мене оновив (М. Словник української мови у 20 томах
  4. примітив — приміти́в (від лат. primitivus – початковий, первісний) 1. Нерозвинуте і просте явище порівняно з наступними подібного типу. 2. Пам’ятка початкового періоду розвитку мистецтва, спрощеного, часом наївного. 3. Недосконало, невміло виконаний виріб, художній твір тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. примітив — Приміти́в, -ву; -ти́ви, -вів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. примітив — ПРИМІТИ́В, а, ч. 1. Те, що відзначається низьким або початковим ступенем розвитку. Для Коцюбинського народна творчість не була примітивом (Рад. Словник української мови в 11 томах