провідник

ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст. (шаноблива назва ватажка). Почувши ім'я буковинського народного ватажка, старий гуцул підвів голову і очі його засвітилися (І. Муратов); Провідник підпілля; Отаман із своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збиратись додому (І. Нечуй-Левицький); — А Дмитро.. став нашим проводиром (З. Тулуб); Дивлячись туди, легко було уявляти себе новим ватагом опришків у цих темних горах і дебрях (П. Козланюк); Молодий ватажко (Довбуш).. нікого й нічого не боявся (Г. Хоткевич); Пісістрат, проводар мужовладний, На колісницю зійшов (переклад Б. Тена); Вони (стародавні люди) бальзамували своїх царів, старшин та провідців (Ю. Смолич); За провідцю їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього.. оберталися всі його прибічники (Г. Епік); Наклеп на мене зводять, нібито я до всього привідця (В. Кучер); Батько її дійсно був колись батрацьким вожаком під час страйку (О. Гончар).

ЕКСКУРСОВО́Д (той, хто веде екскурсію); ГІД, ПРОВІДНИ́К (перев. той, хто супроводить іноземних туристів і знайомить їх з визначними пам'ятниками), ЧИЧЕРО́НЕ рідко. В одній з останніх зал екскурсовод щось пояснював групі курсантів (В. Кучер); Екскурсійна робота не терпить застою. Який би не був широкий кругозір і багатий запас знань гіда, він повинен їх постійно поповнювати (з газети); Туристи з зацікавленням слухали розповідь провідника (з журналу); Скородинський був першим моїм чичероне по Львові (В. Самійленко).

КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬ заст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). — Пор. нача́льник.

ПРОВІДНИ́К (той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості), ПРОВОДИ́Р, ПРОВО́ДА́Р рідше, ПРОВОЖА́ТИЙ (ПРОВОДЖА́ТИЙ) розм. Гірський кінь і провідник давно були до послуг Коцюбинського і тільки ждали ясної години (Л. Смілянський); На містку ждуть проводирі по горах.. Я взяв одного проводиря. Він повіз мене понад Лісним Потоком (І. Нечуй-Левицький); Чи бував нам проводар такий, щоб не вів манівцем, без дороги? (Леся Українка); Призвав (князь) слуг, осідлали коня, взяв з собою одного провожатого, сіли верхи і полетіли в ліс (казка); (Спартак:) Для тебе теж потрібен проводжатий? (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провідник — провідни́к 1 іменник чоловічого роду, істота супровідник; залізничник; керівник провідни́к 2 іменник чоловічого роду тіло, яке проводить тепло, звук, електрику... Орфографічний словник української мови
  2. провідник — Провідни́к. Голова (зборів). Провідником збору вибрано Івана Павлюка. Він назначує писарем Петра Копачука (См.-Стоцький, Порадник, 13) // пол. przewodnik -1) провідник, провожатий, 2) голова, проводир, przewodnictwo — керівництво, головування. Українська літературна мова на Буковині
  3. провідник — Проводир, керівник, ватажок, вожай; (держави) лідер; (туристів) ГІД, (у поїзді) кондуктор; (сліпих) поводатар, повожатий, ПОВОДИР. Словник синонімів Караванського
  4. провідник — див. апостол; керівник Словник синонімів Вусика
  5. провідник — -а, ч. 1》 Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості. || Той, хто супроводить туристів, екскурсантів, знайомлячи їх із визначними пам'ятками місцевості, мистецтва і т. ін.; гід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. провідник — ПРОВІДНИ́К, а, ч. 1. Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості. Попереду, мов крук, Провідник, що зна дороги, На коні, не томить ноги (І. Словник української мови у 20 томах
  7. провідник — провідни́к керівник, лідер (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. провідник — Речовина, яка добре пропускає електричний струм (за кімнатної темп.), напр., мідь, срібло, платина, а також електроліт, іонізований газ. Універсальний словник-енциклопедія
  9. провідник — Провідни́к, -ка́; -ники́, -кі́в чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. провідник — ПРОВІДНИ́К, а, ч. 1. Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості. Попереду, мов крук, Провідник, що зна дороги, На коні, не томить ноги (Фр., XIII, 1954, 368); Рушили вперед пішки — комісар, Цюпа, один наш стрілець і провідник (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах