провідник

ПРОВІДНИ́К, а, ч.

1. Той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості.

Попереду, мов крук, Провідник, що зна дороги, На коні, не томить ноги (І. Франко);

// Той, хто супроводить туристів, екскурсантів, ознайомлюючи їх із визначними пам'ятками місцевості, мистецтва і т. ін.; гід.

Сьогодні вже рішив пуститися по Берліну сам – і знаєш, краще без провідника, ніж з ним (М. Коцюбинський).

2. Працівник залізничного транспорту, який супроводить пасажирський вагон, стежить за безпекою його руху, порядком у ньому й обслуговує пасажирів.

Дбайливий провідник запропонував містеру Ейблу на цю ніч м'яку, свіжу постіль (Ю. Смолич).

3. перен. Той, хто пропагує які-небудь ідеї, погляди і т. ін.

Д. Овсянико-Куликовський був послідовним провідником ідей О. Потебні (з наук. літ.);

// Той, хто реалізує ці ідеї, погляди і т. ін., утілює їх у життя.

Вона вже стала його – ця ідея сценарію! Тоді режисер береться до провідників ідеї – до героїв (Ю. Яновський).

4. Організатор, керівник чого-небудь.

Органи безпеки викрили ще одну підпільну групу, провідником якої був давній друг Паршецького, юрист (М. Ю. Тарновський);

Восени 1919 року якось натякнув [Погиба] головному отаману про потаємні думки новоспеченого провідника політичного відділу (М. Стельмах);

// Той, кому належить провідна, основна роль у чому-небудь.

Не признаний тоді ще офіціально провідником у літературі, він [І. Франко] був для мене тим, котрий вводить в поезію нову форму і новий зміст (Уляна Кравченко);

Провідник імпровізує пісню, а хор відповідає йому окликами, виконуючи танкові рухи (з наук. літ.);

// Те саме, що верхово́д¹.

Старий сів собі збоку на синовім ліжку, а хлопці .. почали грати. Степан стримував їх, то казав далі грати – батько зрозумів, що син тут провідником (О. Маковей);

// Ватажок (у 3 знач.).

Бджоли можуть летіти за кормом без усяких провідників і самі за сонячним компасом знаходити потрібне місце (з наук.-попул. літ.).

5. спец. Тіло, речовина, які проводять тепло, звук, електрику і т. ін.

Найбільшу теплопровідність мають метали, особливо срібло, мідь; тому їх називають хорошими провідниками тепла (з навч. літ.).

6. спец. Частина стовбура дерева, від якої відходять основні бічні гілки.

У кроні вкорочують окремі довгі гілки і, якщо потрібно, провідник (з наук. літ.).