пронос
ПОНО́С (гострий розлад функції травного тракту), ПРОНО́С, БІГУ́НКА розм.; РІЗА́ЧКА (кривавий). З огидою пили вони забортну воду, від якої за кілька годин починався нестерпний біль у шлунку, а потім понос (З. Тулуб); Лікар спитав мадярського санітара унтер-офіцера, чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (переклад С. Масляка); Сидів, після бою спочиваючи, немалий гурт мирославців, добре вже впевнених, що вражені бігункою вороги до наступного дня на обложене місто напасти не спроможуться (О. Ільченко); Вони не повмирали ані від простуди, ...ані на різачку, хоч літом день у день напихали собі животики недозрілими овочами (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пронос — проно́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пронос — кн. розвільнення шлунку, ф. бігунка, червінка, різачка, швидка Настя, мед. дисентерія, сов. понос. Словник синонімів Караванського
- пронос — -у, ч. Розлад функції травного тракту, який характеризується частими позивами до випорожнення і рідким калом. Аліментарний пронос — пронос, зумовлений незбалансованим, нераціональним харчуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пронос — (мед.) див. понос, дизинтерія, діярея Словник чужослів Павло Штепа
- пронос — ПРОНО́С, у, ч. Те саме, що поно́с 1; діарея. Лікар спитав .. санітара.., чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
- пронос — ПРОНО́С, у, ч. Те саме, що поно́с 1. Лікар спитав.. санітара.., чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Словник української мови в 11 томах
- пронос — Проно́с, -су м. Поносъ. Мил. М. 82, 80. Словник української мови Грінченка