1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пронос

проно́с

-у, ч.

Розлад функції травного тракту, який характеризується частими позивами до випорожнення і рідким калом.

Аліментарний пронос — пронос, зумовлений незбалансованим, нераціональним харчуванням.

Дистрофічний пронос — пронос, зумовлений тривалим недостатнім харчуванням або виснаженням при тяжкому захворюванні.

Ексудативний пронос — пронос, який виникає внаслідок запалення, виразкування чи пухлинного росту в органах травлення.

Ентеральний пронос — пронос, зумовлений ураженням тонкої кишки.

Неврогенний пронос — пронос, зумовлений розладом діяльності центральної або периферійної нервової системи.

Панкреатичний пронос — пронос, зумовлений ураженням підшлункової залози з порушенням її зовнішньосекреторної функції.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пронос — проно́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пронос — кн. розвільнення шлунку, ф. бігунка, червінка, різачка, швидка Настя, мед. дисентерія, сов. понос. Словник синонімів Караванського
  3. пронос — (мед.) див. понос, дизинтерія, діярея Словник чужослів Павло Штепа
  4. пронос — ПРОНО́С, у, ч. Те саме, що поно́с 1; діарея. Лікар спитав .. санітара.., чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (С. Масляк, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
  5. пронос — ПОНО́С (гострий розлад функції травного тракту), ПРОНО́С, БІГУ́НКА розм.; РІЗА́ЧКА (кривавий). З огидою пили вони забортну воду, від якої за кілька годин починався нестерпний біль у шлунку, а потім понос (З. Словник синонімів української мови
  6. пронос — ПРОНО́С, у, ч. Те саме, що поно́с 1. Лікар спитав.. санітара.., чи не було у кадета Біглера блювоти і проносу (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Словник української мови в 11 томах
  7. пронос — Проно́с, -су м. Поносъ. Мил. М. 82, 80. Словник української мови Грінченка