1. Словник синонімів української мови

прісний

НЕЦІКА́ВИЙ (який не викликає до себе зацікавлення, не приваблює, не привертає уваги), НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст., НУДНИ́Й підсил., НУДО́ТНИЙ підсил. розм., СКУЧНИ́Й підсил. рідше; МАЛОЦІКА́ВИЙ (недостатньо цікавий); ПРІ́СНИЙ розм. (позбавлений інтересу, жвавості, гостроти); ПІСНИ́Й розм. (про людину — нецікавий, нудний у спілкуванні). Ти вгадала: 2 книжка "Вісника" нецікава, особливо белетристика (М. Коцюбинський); Юзя знов мусить братись до нудної німецької книжки (Леся Українка); Бронко на перших порах видався Сташці досить скучним партнером (Ірина Вільде); Неповнота почувається в їхніх стосунках, якимись прісними вони здаються Марисі (О. Гончар); Коли Чумак показував йому село, він видався таким пісним, таким нудярем, що стало страшно за Горнилівку (В. Речмедін). — Пор. 1. нудни́й.

ПРІ́СНИЙ, НЕСОЛО́НИЙ. Скільки солі навкруги, як арктичні сніги, голубої! А гуцульське село їсть несолену, прісну бурду... (Л. Забашта); Годували (фашисти) в тюрмі так, як добрий господар собак не годує.. Вдень — півлітра несолоної смердючої баланди (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прісний — прі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. прісний — Не солоний; (смак) не гострий; (корж) не кислий; П. нецікавий, нудний. Словник синонімів Караванського
  3. прісний — [пр’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. прісний — -а, -е. 1》 Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний вміст солі. || Який містить несолону воду. || Приготовлений без солі чи без достатньої кількості солі (про страву). Прісний смак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прісний — ПРІ́СНИЙ, а, е. 1. Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний уміст солі. Внизу, під самою горою, Криниця прісної води (П. Словник української мови у 20 томах
  6. прісний — Прі́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. прісний — ПРІ́СНИЙ, а, е. 1. Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний вміст солі. Внизу, під самою горою, Криниця прісної води (Граб. Словник української мови в 11 томах
  8. прісний — Прісний, -а, -е 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209. Словник української мови Грінченка