пускати

ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. (на харчування); ВИТРАЧА́ТИСЯ, ТРА́ТИТИСЯ (без додатка — витрачати свої гроші, цінності на кого-, що-небудь); ГАТИ́ТИ розм., ВГА́ЧУВАТИ (УГА́ЧУВАТИ) розм., ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ) розм., ВСА́ДЖУВАТИ (УСА́ДЖУВАТИ) розм., ВБУХА́ТИ (УБУХА́ТИ) фам., рідко (у великій кількості). — Док.: ви́тратити, стра́тити, затра́тити, потра́тити, вкла́сти (укла́сти), положи́ти рідко протра́тити, пусти́ти, прожи́ти, прої́сти, ви́тратитися, потра́титися розм. стра́титися, вгати́ти (угати́ти), ввігна́ти (увігна́ти), вгна́ти (угна́ти), всади́ти (усади́ти), вбу́хнути (убу́хнути), втелю́щити (утелю́щити) фам. (Руфін:) З маєтків наших я тобі нічого не бороню й ніколи не спитав би, куди та на що гроші витрачаєш (Леся Українка); Пани й пані тратили скажені гроші на дорогі убори (І. Нечуй-Левицький); — Мама казала, що мало дров купила, бо дуже багато грошей стратила на тую канапку! (Леся Українка); — Карбованець можна затратити в різних господарствах,.. з різною ефективністю (з журналу); — Концесіонерам доведеться вкладати чимало коштів, щоб.. з індійських річок дістати воду на концесійні землі (І. Ле); Вкласти гроші в будівництво; Не один останню копійку протратив на свічки, та молився,.. щоб Бог поміг щасливо (скласти екзамен) (А. Свидницький); — А гроші на що пускаєш? — На делікатеси дітям! — ..всміхався Матрос-Марусик (Є. Гуцало); Що за літо заробить Мотря, те за зиму й проживуть (Панас Мирний); Капітанша знов сиділа без роботи, проїдаючи останні зароблені шаги (І. Нечуй-Левицький); (Палажка:) З останнього витрачаються (батьки) та учать їх (дітей), щоб із них люди вийшли (С. Васильченко); — Не вбивайся, не траться, не давай мені намиста і дукатів (Г. Квітка-Основ'яненко); Мало не всі свої статки він вгатив в окрему чинбарню (М. Стельмах); — Це хтось двигонув собі (хату), так двигонув!.. Це, брат, не одну тисячу вгнав (А. Головко); Крейгер всадив (у скуповування акцій) уже всі свої гроші (Ю. Смолич); — Це він усі свої гроші туди вбухав (Словник Б. Грінченка); — Двадцять п'ять карбованців втелющив та за упряж три (І. Нечуй-Левицький).

ВІДПУСКА́ТИ (давати кому-небудь дозвіл відлучитися, піти звідкись, від когось, з роботи і т. ін.), ПУСКА́ТИ, РОЗПУСКА́ТИ (звільняти від занять на канікули, вакації). — Док.: відпусти́ти, пусти́ти, розпусти́ти. (Прісцілла:) Кай Летіцій не любить рано відпускать гостей (Леся Українка); Був (Хведір) дуже строгий, .. до роботи приневолював, пізно додому одпускав (Грицько Григоренко); Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять (Т. Шевченко); Мовби на крилах полетів Антосьо додому, як розпустили вже на вакації (А. Свидницький).

ПІДРИВА́ТИ (руйнувати, знищувати тощо за допомогою вибуху), ЗРИВА́ТИ, РВА́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ПУСКА́ТИ (із сл. у повітря). — Док.: підірва́ти, зірва́ти, ви́садити, пусти́ти. В оточенні довелось самим підривати "катюші", щоб не дісталися ворогові (О. Гончар); З громом зривайте мости, партизани, Штаби ворожі паліть (К. Герасименко); — За що ти б'єшся, отаман, за що руйнуєш нам дороги і рвеш мости? (В. Сосюра); Минали години в гаморі, в праці, у вибухах амоналу, яким висаджували в повітря породу (Д. Ткач); — З кожної роти нашого батальйону зголоситься декілька простих солдатів під командою десятника пустити у повітря панцирний поїзд ворога (переклад С. Масляка).

ПРОДАВА́ТИ (давати який-небудь товар в обмін на гроші або інший товар), ЗБУВА́ТИ, СПРО́ДУВАТИ (СПРОДАВА́ТИ) розм., ЗАПРО́ДУВАТИ (ЗАПРОДАВА́ТИ) заст.; РОЗПРО́ДУВАТИ (РОЗПРОДАВА́ТИ), РОЗТОРГО́ВУВАТИ, СПРО́ДУВАТИСЯ розм. (усе, перев. частинами); ВІДДАВА́ТИ розм. (за певну ціну); СПУСКА́ТИ розм., ПУСКА́ТИ розм., СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ рідше) розм. (перев. за низьку ціну); РЕАЛІЗУВА́ТИ спец., розм. (те, що підлягає продажу, збуту). — Док.: прода́ти, збу́ти, спрода́ти, запрода́ти, розпрода́ти, розторгува́ти, спрода́тися, відда́ти, спусти́ти, пусти́ти, спла́вити, реалізува́ти. Мокрина з матір'ю продавала на базарі рибу (І. Нечуй-Левицький); Прийдеться, дівчинонько, Намисто збувати, Ой намисто збувати Та все тому козакові Тютюн купувати (пісня); У нас з бабусею справи були зовсім погані, бо вже була пізня осінь, ішли дощі, і я заробляв дуже мало, а спродувати вже не було чого (Л. Смілянський); Прислав Мартин Цяпор до жінки листа з Томської, щоб зараз збиралась із дітьми, все спродавала (Грицько Григоренко); Запродував (п'яниця) лихварям збіжжя ще в накоренку (Леся Українка); — Вишневецький не з доброї волі поступився і запродав Рокитну, що знов потрапила до рук Острозьких (І. Ле); — Сими днями сподіваюся бочку (риби) розпродати (Панас Мирний); Тяглися (люди) битими шляхами на тихий схід. Мерли дорогою діти, спродувалося за безцінь майно (О. Слісаренко); В мене овесець важненький, дешево віддам (Г. Квітка-Основ'яненко); — Зразу після революції став (князь) землю продавати. Десятин, мабуть, з півтисячі спустив (А. Головко); До нього регулярно щороку зіходилася гуцулія довідуватися: чи сіно дешево пускати, чи худобу (Г. Хоткевич); На розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам та офіцерам (А. Хижняк); Стиглі помідори, не придатні для тривалого зберігання свіжими, реалізують протягом кількох днів (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пускати — пуска́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пускати — (з рук) випускати; (віжки) попускати; (на гулі) дозволяти йти; (на волю) відпускати, звільняти; (до хати) впускати; (вперед) пропускати; (на раду) допускати; (на поталу) віддавати; (змія) запускати; (старцем) робити; (у воду) топити, занурювати... Словник синонімів Караванського
  3. пускати — -аю, -аєш, недок., пустити, пущу, пустиш, док. 1》 перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого-, що-небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пускати — ПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПУСТИ́ТИ, пущу́, пу́стиш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого-, що-небудь, не вдержувати в руках. Словник української мови у 20 томах
  5. пускати — пуска́ти: ◊ ба́єр пуска́ти → баєр ◊ ві́ца пусти́ти → віц ◊ голоту пуска́ти = голо́та II. ◊ пуска́ти фа́рбу зраджувати (ст) ◊ пуска́ти кінці́ в во́ду знищувати докази (ср, ст): Я прилучився до думки про любовну аферу... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. пускати — Не на теє козаченьку, дочку годувала, щоби з пройдисвітом гуляти пускала. Не кожне товариство безпечне. Не пускай лиса в курник, а вовка в кошару. Хитрунові і захланному не вір. Пусти його під стіл, а він лізе на стіл. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. пускати — (аж) сли́ну пуска́є / пу́стить. Хто-небудь має сильне бажання придбати щось, оволодіти чим-небудь і т. ін. Браконьєри з мосту аж слину пускають, що стільки під ними пропливає весняного живого добра, а вихапувати не маєш права (О. Фразеологічний словник української мови
  8. пускати — Пуска́ти, -ка́ю, -єш сов. в. пустити, -пущу, -стиш, гл. Пускать, пустить, выпустить. Як візьмеш ти за рученьку, — не мусиш пустити. Мет. Давали, та з рук не пускали. Ном. № 9785. Пустимо стрілку, як грім по небу. АД. І. Словник української мови Грінченка