пускати

пуска́ти

-аю, -аєш, недок., пустити, пущу, пустиш, док.

1》 перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого-, що-небудь, не вдержувати в руках.

|| Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.

|| Робити менш натягненим, ослаблювати; відпускати.

|| часто із запереч. Давати можливість, дозволяти кому-небудь іти, їхати кудись, звідкись.

|| куди, з інфін. Дозволяти робити що-небудь, іти кудись з певною метою.

|| також у сполуч. зі сл. на волю. Переставати затримувати когось, звільняти з ув'язнення, з-під арешту і т. ін.

|| із запереч. Перешкоджати кому-небудь у здійсненні чогось, затримувати десь (про предмети, явища і т. ін.).

Пускати ґрунт з-під ніг — бути, опинятися в непевному становищі; втрачати впевненість у собі.

2》 перех. і без додатка, до кого – чого, у що, куди, з інфін. Давати можливість, дозволяти кому-небудь увійти, в'їхати, проникнути кудись; впускати.

|| Поселяти, поміщати у себе кого-небудь, давати комусь притулок.

|| Давати кому-небудь дорогу, прохід кудись; давати комусь, чомусь можливість обганяти, обходити себе; пропускати.

|| перев. док. Дати можливість, дозвіл бути десь надрукованим, обнародуваним, поставленим на сцені (перев. про цензуру).

|| перев. із запереч. Давати можливість чому-небудь проникати кудись, крізь щось (про предмети, явища природи і т. ін.).

|| Давати можливість, дозволяти кому-небудь підходити до кого-, чого-небудь, брати участь у чомусь, займати певне місце; допускати.

Не пускати на поріг кого — не допускати до себе, забороняти приходити до себе.

3》 перех. і без додатка. Спрямовувати, посилати, відправляти куди-небудь з певною метою; примушувати іти, їхати, бігти, летіти кудись.

|| Наказувати мучити, вбивати кого-небудь; посилати когось на муки, на смерть; спричиняти чиюсь смерть.

|| перен. Спрямовувати на якесь заняття, роботу і т. ін.

|| ким. Змушувати кого-небудь стати кимсь, вести певний спосіб життя.

|| Випускати, виганяти на пасовище (коней, худобу), звільняти від упряжі.

4》 перех. і неперех. Примушувати або давати можливість рухатися певним чином, із певною швидкістю.

|| Давати можливість вільно рухатися за течією, вітром і т. ін.

|| Давати можливість занурюватись у воду під дією власної ваги або насильно топити у воді.

|| Спрямовувати дію якого-небудь предмета в якомусь напрямку.

|| Спрямовувати на виконання певної роботи (машину, механізм).

|| Давати можливість поширюватися в певному напрямку, випускати кудись (воду, вогонь і т. ін.).

Пускати кров мед., іст. — лікувати кровопусканням.

Пустити (комусь) кров — вбити, зарізати (когось), завдати різаної рани (комусь) для остраху.

|| що, чим. Із силою кидати, жбурляти щось.

|| у сполуч. зі сл. куля, стріла і т. ін., що, чим. Стріляти з вогнепальної зброї або іншого пристрою.

|| у сполуч. зі сл. слово, фраза і т. ін., перен. Промовляти, писати і т. ін.

|| перен. Публікувати, робити надбанням громадськості, читачів.

Пускати (пустити) на дно (під шум, під лід і т. ін.) кого – топити кого-небудь.

Пускати (пустити) шапку по кругу — збирати гроші з усіх присутніх, підставляючи шапку.

Пускати славу на (про) кого — поширювати чутки, звістки, які знеславлюють, ганьблять кого-небудь.

Пустити під ніж — винищити, порізавши.

5》 перех. Приводити в дію, рух; змушувати працювати (машину, механізм, промислове підприємство).

|| Вмикати електричний струм, певні пристрої для надання руху машині, механізму і т. ін.

6》 перех., у сполуч. з ім., що означають дію або стан. Піддавати якій-небудь дії, використовувати певним чином.

|| на (під) що. Використовувати для чого-небудь.

7》 перех., розм. Продавати або збувати іншим способом.

|| Витрачати (гроші).

8》 перех. Давати росток, корінь і т. ін. (про рослину).

9》 перех. Видавати які-небудь звуки; говорити, співати і т. ін. певним чином.

10》 перех. Виділяти, випускати, випромінювати з себе що-небудь. Пускати сльозу.

11》 перех., розм. Давати можливість чому-небудь лягати, стелитися на чомусь певним чином, падати вільно; розпускати.

|| Опускати, похиляти що-небудь донизу; звішувати.

|| Шиючи одяг, лишати запас у швах, додавати тканини на виріст.

|| Надавати якогось кольору, відтінку чому-небудь, наносити візерунок на щось.

12》 перех. Втрачати, ронити (листя, пір'я і т. ін.).

13》 неперех., рідко. Розпускатися, розтавати.

14》 перех., діал. Надсилати поштою (листи, гроші і т. ін.).

Пускати бульбашки — а) випускати пухирці слини (перев. про дитину); б) тонучи, захлинатися.

Пускати по світу — а) змушувати блукати в пошуках прожитку, житла, праці і т. ін.; б) публікувати, робити надбанням громадськості, читачів (літературні твори).