піднесений

НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал.; ОДУХОТВО́РЕНИЙ (сповнений високих помислів, благородних почуттів, духовної краси тощо); ПІДНЕ́СЕНИЙ (сповнений душевного піднесення, збудження і т. ін.). О, як ти схожий на поета, Натхненний майстре кораблів! (М. Нагнибіда); Натхненну музику до "Гімну" (І. Франка) написав М. Лисенко (М. Рильський); Тебе вітають, молода Вітчизно, Твої окрилені сини (М. Бажан); Ніщо так не красить людину, як натхнення, — подумала Ярослава, провівши Сергія поглядом. — Просто насолода дивитись на людину ось таку — розкрилену, одухотворену... (О. Гончар); Без знання немислиме цікаве життя, неможливий творчий одухотворений труд (І. Цюпа); Давно Кардаш не бував у такому піднесеному настрої! (С. Журахович).

ПИШНОМО́ВНИЙ (про слова, фрази, стиль тощо — який відзначається вишуканістю, часто надмірною), ПИ́ШНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст.; ВИСОКОМО́ВНИЙ, ВИСО́КИЙ (який відзначається урочистістю); ПІДНЕ́СЕНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й (сповнений патетики); КУЧЕРЯ́ВИЙ, КВІТЧА́СТИЙ, КВІТИ́СТИЙ, ВИТІЮВА́ТИЙ книжн. (надмірно прикрашений); ФРАЗИСТИЙ заст. (для якого характерні надмірно пишні фрази). Вірш захоплював простотою і щирістю. Не було в ньому ні пишномовних фраз, ні гучних вигуків (М. Олійник); — Ніч-зоря... як це мило сказано! — захоплено вигукнула ад'ютантка, стенографуючи пишну генеральську фразу (О. Гончар); Слова високомовні "честь", "вітчизна" всевладно й просто входять у життя (Н. Забіла); Загинув (Боженко), не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова (О. Довженко); Заремба.. читав багато книжок і вмів говорити трохи незвичною піднесеною мовою (Л. Смілянський); По синьому бездонному небу пливли не спливаючи молочно-пінні хмарки, що у добрій злагоді перекликалися з радісно-схвильованою, тому трохи кучерявою промовою Корнія Івановича (І. Волошин); Квітчастою мовою він від усього дворянства дякував земців за ту честь, якою вітали їх (Панас Мирний); Писаний (лист) трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими періодами (М. Коцюбинський); Правда, нерідко між фразистою мраковиною з купою блідих, видуманих ситуацій можна натрапити на одну-другу реальну сцену (І. Франко). — Пор. 1. багатослі́вний, 1. ви́шуканий.

УРОЧИ́СТИЙ (про стиль, мову і т. ін. — сповнений величі, небуденності), ПІДНЕ́СЕНИЙ, ВИСО́КИЙ, ПИ́ШНИЙ, ПАТЕТИ́ЧНИЙ, ПА́ФОСНИЙ (сповнений пафосу); ПОМПЕ́ЗНИЙ (надміру пишний — несхвально). Коли закінчився урочистий спів і стихла музика, була вже ніч (О. Довженко); — До останньої краплі крові, — добирав Сагайда високі, не раз чуті слова. — А як же інакше? (О. Гончар); Йому стало трошки ніяково за свою патетичну тираду (Ю. Бедзик); Помпезна промова.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднесений — підне́сений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. піднесений — (вгору) піднятий, підійнятий, знесений, ур. вознесений; (трохи) підвищений; (настрій) збуджений, (спів) натхненний, окрилений, кн. одухотворений, одуховлений, г. взнеслий; (стиль) високий, високомовний; пр. ПІДНЕСЕНО, на високій ноті і всі п. ф. від піднесений. Словник синонімів Караванського
  3. піднесений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до піднести. || піднесено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Якого піднято догори. 3》 у знач. прикм. Який перебуває у збудженому, бадьорому стані, відчуває захоплення, натхнення, душевне піднесення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піднесений — ПІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до піднести́. Піднесена близенько варенуха так гарно залоскотала йому в носі, що він не втерпів (І. Нечуй-Левицький); Із-за лісу біг молодий стрілець з піднесеним угору багнетом (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. піднесений — Підне́сений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. піднесений — ПІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до піднести́. Піднесена близенько варенуха так гарно залоскотала йому в носі, що він не втерпів (Н.-Лев., І, 1956, 193); Із-за лісу біг молодий стрілець з піднесеним угору багнетом (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах