піднесений

(вгору) піднятий, підійнятий, знесений, ур. вознесений; (трохи) підвищений; (настрій) збуджений, (спів) натхненний, окрилений, кн. одухотворений, одуховлений, г. взнеслий; (стиль) високий, високомовний; пр. ПІДНЕСЕНО, на високій ноті і всі п. ф. від піднесений.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піднесений — підне́сений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. піднесений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до піднести. || піднесено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Якого піднято догори. 3》 у знач. прикм. Який перебуває у збудженому, бадьорому стані, відчуває захоплення, натхнення, душевне піднесення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піднесений — ПІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до піднести́. Піднесена близенько варенуха так гарно залоскотала йому в носі, що він не втерпів (І. Нечуй-Левицький); Із-за лісу біг молодий стрілець з піднесеним угору багнетом (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. піднесений — НАТХНЕ́ННИЙ (про людину, її діяльність і т. ін. — сповнений натхнення, душевного піднесення), ОКРИ́ЛЕНИЙ підсил., РОЗКРИ́ЛЕНИЙ підсил. поет., ОДУШЕ́ВЛЕНИЙ заст., ВІТХНЕ́ННИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. піднесений — Підне́сений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. піднесений — ПІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до піднести́. Піднесена близенько варенуха так гарно залоскотала йому в носі, що він не втерпів (Н.-Лев., І, 1956, 193); Із-за лісу біг молодий стрілець з піднесеним угору багнетом (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах