підхоплювати

БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док.: узя́ти (взя́ти), забра́ти, захопи́ти, прихопи́ти, прихвати́ти, захвати́ти, підхопи́ти. Ще торік ходила вона з мамою на ниву, бачила, як мати жне, ба сама брала серп і жала! (М. Коцюбинський); Він, як тільки почув, що його забирає до міста брат, — зразу ж з цією новиною оббігав усе село (М. Зарудний); Маланка з діточками йшла пішки, лише на віз понакладала, що захопила з хати (Н. Кобринська); Бугор, одначе, не втримався, прихопив-таки кухонного ножа (О. Гончар); Погомонів (сторож) про те, про се, збирається йти: — Цю ніч я ще переночую вдома — не прихватив із собою нічого з одежини, а ночі вже холодні (С. Васильченко); Чого б таки справді вони не захватили нікого з собою? (А. Головко).

ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. (внаслідок тривалих і старанних пошуків); НАТРА́ПИТИ, НАДИ́БАТИ, НАГИ́БАТИ діал. (випадково); ПІДХОПИ́ТИ розм., ПІДЧЕПИ́ТИ розм. (звичайно чоловік, хлопець жінку, дівчину для себе або жінка, дівчина чоловіка, хлопця). — Недок.: знахо́дити, нахо́дити, віднахо́дити, розшу́кувати, відшу́кувати, вишу́кувати, добува́ти, відко́пувати, розко́пувати, вико́пувати, натрапля́ти, нади́бувати, надиба́ти, підхо́плювати, підчі́плювати. Якби то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла (Т. Шевченко); Василько вмів з одного погляду находити завіяну снігами стежину на гору (А. Турчинська); Я давній лист в планшеті віднайшов. Папір пожовк, рядки вже напівстерті (Л. Дмитерко); — Добре було б розшукати всіх його товаришів, поговорити з рідними й написати історію його життя (Є. Гуцало); Відшукавши потрібну книгу, Людмила спустилась на підлогу (А. Головко); Сардачину знайшов десь таку стару, що де вже він її й вишукав таку (Г. Хоткевич); — Між забутих фондів ти відкопав дорогий скарб — колекцію лірницьких плачів, жебрацьких причитань та голосінь над покійниками у записах на вощані валки ще едісонівського фонографа (І. Волошин); Це була фотокопія заяви, яку колись.. писав Ріхард Баум.. А проте, заява залишилася, і Ервін Майєр зумів розкопати її (В. Собко); Наум пригадує оповідання Бориса Андрійовича про лісового царя часів громадянської війни і дивується: "Де ви такого царя викопали?" (Т. Масенко); (Журейко:) Як вірний буде він народу, То зрештою натрапить вірну путь (І. Кочерга); Обійшов (Грицько) горище, надибав сушені груші, взяв скілько штук і почав гризти (С. Васильченко); — Де ж ви нагибали це сіно? — Там, де ти рибу ловиш (М. Стельмах); Пидоря, не дивлячись на її тридцять літ, підхопила собі двадцятилітнього молодця з міських міщан (Панас Мирний).

ПІЙМА́ТИ (те, що летить, кинуте, котиться і т. ін.), ЗЛОВИТИ, ВЛОВИ́ТИ (УЛОВИ́ТИ), ПІДХОПИ́ТИ, СХОПИТИ, СПІЙМА́ТИ, УПІЙМА́ТИ (ВПІЙМА́ТИ), ПРИЙНЯ́ТИ (ПРИНЯ́ТИ рідко), ПРИЙМИ́ТИ діал. (щось кинуте). — Недок.: лови́ти, підхо́плювати, схоплювати, прийма́ти. Вітер війнув. У найближчі берези ударивши шумом, листя поніс золоте.. Кузь перед себе листочок піймав (П. Тичина); Він з усмішечкою витягнув з кишені перев'язану мотузочком пачку грошей, підкинув її вгору, зловив і на мигах показав: бери, мовляв (М. Стельмах); Листя ж ми руками ловим — та куди там уловить! (П. Тичина); Він підкинув того каменя вгору та й підхопив (казка); Дитині хотілось би побавитися з котом, що.. так гарно простягає лапку до клубочка з ниткою, хоче його спіймати (М. Коцюбинський); Кирило вхопив Дениса на руки, підкинув угору і знову упіймав (О. Копиленко).

ПЕРЕЙНЯ́ТИ що від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИ рідше, НАБРА́ТИСЯ розм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИТИ рідше, ПІДХОПИ́ТИ, ПОХОПИ́ТИ діал. (зробити своїм надбанням). — Недок.: перейма́ти, перебира́ти, набира́тися, запозича́ти (запози́чувати), позича́ти, підхо́плювати. З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдешся, того й наберешся (прислів'я); — Де ви це слово перейняли? (О. Гончар); Диангі перебрав рибальське майстерство від свого батька (Ю. Смолич); З ким поведешся, того й наберешся (прислів'я); — Оце приїхав, Ониську Артемовичу, до вас на семінар.. Хочу дещо запозичити (О. Гончар); Премудрості риболовецької справи дід Галактіон, напевне, позичив у свого діда (О. Донченко); Метод Багірова незабаром підхопили всі (О. Гончар); В тих мандрах батько мій чимало і пісень Усяких похопив (М. Рильський).

ПРИЄ́ДНУВАТИСЯ до кого-чого (починати брати участь у тому, що роблять інші), ПРИЛУЧА́ТИСЯ, ДОЛУЧА́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, ВКЛЮЧА́ТИСЯ до чого, у що, ПІДКЛЮЧА́ТИСЯ розм., ПІДПРЯГА́ТИСЯ розм., ПРИПРЯГА́ТИСЯ розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) у що, між кого, розм.; ПІДХО́ПЛЮВАТИ що (пісню, розмову). — Док.: приєдна́тися, прилучи́тися, долучи́тися, приста́ти, включи́тися, підключи́тися, підпрягти́ся, припрягти́ся, встря́ти (устря́ти), встря́нути (устря́нути), підхопи́ти. В розпалі бою Клим забував про наказ Малини — сидіти в траншеї взводу — і приєднувався до бійців, які атакували ворога (Я. Гримайло); — Каченята танцюють. Ведмідь пританцьовує, запрошує Бабусю і з нею прилучається до танцю (О. Олесь); До Данилка пристає Ярилко. Обидва танцюють з викрутасами (Грицько Григоренко); Українські фольклористи .. включаються у вирішення важливих питань про шляхи і перспективи розвитку поетичного мистецтва народу (з журналу); (Наташа:) Ми тут створимо таку бригаду, щоб аж на фронті слава пішла.. А поки що он до тітки Насті підключайтесь (Я. Баш); — Тепер не обов'язково самому все ладнати, хай підпрягаються сусіди (М. Чабанівський); — В мене є один начальник, бригадир — і все. А то ще Тиміш припрігся, мораль заходився вичитувати (Д. Бедзик); Він сам мав таку вдачу, що коли робив яке діло, то щоб ніхто не встрявав і не перешкоджав робити, як хочеш (Б. Грінченко); Тодішній лицедій мусив добре вміти підхоплювати діалог (О. Ільченко).

ПРОДО́ВЖУВАТИ (вести далі почате, діяти далі), ПІДХО́ПЛЮВАТИ, ПОВЕРТА́ТИСЯ (до тієї самої діяльності після деякої перерви); ПОНО́ВЛЮВАТИ (ПОНОВЛЯ́ТИ) (перервану розмову, оповідь тощо); ПРА́ВИТИ, ПРОВА́ДИТИ, ВЕСТИ́ (перев. із сл. далі — про розмову, розповідь тощо); ПІДТРИ́МУВАТИ (не давати припинятися). — Док.: продо́вжити, підхопи́ти, поверну́тися, понови́ти, підтри́мати. На перших же хвилинах ми увігнали противнику другий м'яч і далі продовжували гру під безперервні овації глядачів (Ю. Яновський); Метод Багірова незабаром підхопили всі (О. Гончар); Знову повернувся Максим до попередньої розмови (Д. Ткач); — Моя земля, — правив своє Мостовик. — Споконвічна земля Мостовиків (П. Загребельний); — Громадськість України, хай вам буде відомо, — провадив він далі серйозним тоном, — дуже цікавиться долею Дніпровського будівництва (Г. Коцюба); Далі ведуть давно розпочату розмову (М. Коцюбинський); Щоб не підтримувати розмови, я почала приміряти свою недошиту блузку (Леся Українка).