радісний

ВЕСЕ́ЛИЙ (сповнений веселощів, піднесеного настрою), ЖИТТЄРА́ДІСНИЙ, ПРЕВЕСЕ́ЛИЙ підсил. Це був веселий дужий парубок, який ніколи не занепадав духом (О. Довженко); Ольга бігала весела, життєрадісна (Я. Качура); Жінка в його прехороша, препишна, превесела (Марко Вовчок). — Пор. ра́дісний.

РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення); УТІ́ШЛИВИЙ (ВТІ́ШЛИВИЙ) (який приносить утіху, радість); ВІДРА́ДНИЙ (який несе відраду, радість); БЛАГОВІ́СНИЙ (який несе добрі вісті); СВІ́ТЛИЙ, ПРОСВІ́ТЛЕНИЙ, ПРОСВІТЛІ́ЛИЙ, ПРОСВІ́ТЛИЙ, ПРОЯ́СНЕНИЙ, СЯ́ЮЧИЙ, СЯЙЛИ́ВИЙ, ОСЯЙНИ́Й, ПРОМЕНИ́СТИЙ (сповнений радості, задоволення); РОЖЕ́ВИЙ, РА́ЙДУЖНИЙ (про настрій, плани, мрії тощо); СВЯТКО́ВИЙ, СВЯТО́ЧНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, СОНЦЕСЯ́ЙНИЙ поет. (наповнений радістю, який виражає радість). Глущак стоїть серед гостей трохи сумний від пізнання і радісний одночасно (О. Довженко); Пісня ллється в радісному гулі (В. Сосюра); Зраділий хлопчик щодуху побіг у степ, де його давно виглядав Євмен (І. Цюпа); Хотілося сказати дружині щось утішне (І. Кириленко); Сад тихо шелестів листям, наче шепотів йому щось утішливе (З. Тулуб); Відрадне почуття проймало Зінька (К. Гордієнко); Увесь світ став прислухатися до його (Т. Шевченка) мови, а на Вкраїні вірші його приймали як благовісне, пророче слово (Панас Мирний); Померкли на мить юні, світлі його марення (О. Гончар); Обличчя матері стало на диво просвітленим, ясним (В. Собко); Вона якийсь час дивилася мовчки на просвітлілі обличчя юнаків (П. Колесник); Марина дослухала пісню... знову попрямувала додому, тиха й прояснена, немов знайшла собі порадницю і поділилася з нею бідою (З. Мороз); Сяючими очима дивився юнак на Віру Павлівну (Г. Хоткевич); У погляді сяйливому, гарячому почувається внутрішня пристрасть, прихована жага (О. Гончар); На порозі, наче весняночка, стала розрум'янена і осяйна Мар'яна (М. Стельмах); Нехай зимою злючою Вона (земля) спочине в сні, Щоб зеленню пахучою Прибратись навесні, Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай, — То й долі променистої Зазнає рідний край (М. Вороний); Сповнений рожевих надій і блискучих планів, повернувся Чорбаряну додому (М. Чабанівський); Стара мати була переповнена райдужними надіями про майбутнє сина (Я. Качура); Незважаючи на невдачу, настрій у всіх був бадьорий і святковий (Л. Дмитерко); Щось раптом заскреботіло на серці.. і святочний настрій цього вечора увірвався (Л. Яновська); Ти одна стоїш передо мною В білім платті, з сонячним чолом (Т. Масенко); Вона не мала сили відірвати від його сонцесяйного погляду своїх очей (Ю. Збанацький). — Пор. 1. весе́лий.

ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн., БЛАГОСЛОВЕ́Н книжн., ЩА́СНИЙ розм., ПОГО́ЖИЙ рідко. Цей Святвечір, .. ці колідки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ (М. Коцюбинський); — Коли б мені мати таку, як у тебе, радісну старість (Ю. Яновський); Коли ви будете знати минуле, то знайдете шлях і до прекрасного майбутнього (І. Шаповал); Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути (М. Зеров); Безхмарна юність проліта. Надходять зрілості літа (М. Упеник); Поглянеш на таку юність незатьмарену — і сам у душі усміхнешся (М. Стельмах); — Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський); Золоте дитинство: Чи не так, як.. весну, Я бачила кохання й молодощі. І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка); Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай. — То й долі променистої зазнає рідний край (М. Вороний); — Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцем відкриває шлях у безсмертя (Я. Галан); О, як всім радісно тут стало! Схотілось щасного життя (П. Тичина); З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). — Пор. 2. безтурбо́тний.

ЩАСЛИ́ВИЙ (який приносить або приніс щастя, успіх, удачу), РА́ДІСНИЙ, ГА́РНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм. Багато поля Комусь дала щаслива доля (Л. Глібов); Гримить! Тайна дрож пронимає народи, .. Мільйони чекають щасливої зміни (І. Франко); "От буде радий Роман! Піде його смуток на болота та на пущі!" — думала баба, несучи додому радісну звістку для Романа (І. Нечуй-Левицький); Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я (Л. Глібов); Через п'ять днів Люба йде у відпустку, — жде не діждеться того вимріяного золотого дня (І. Волошин); Благополучний рік; Щасну долю молодим судили (П. Куліш). — Пор. благода́тний.