1. Словник синонімів української мови

рана

РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА (ВРА́ЗА) заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З. Тулуб); Куля влучила в стегно, не зачепивши кістки. Поранення було легке (М. Руденко); Ми ж тебе хворого до себе прийняли, коло тебе ходили, врази твої гоїли. А ти от чим нам за се заплатив? (Панас Мирний); Він насьорбався холодної з гнилим запахом води, порвав на собі сорочку, затамував пробоїну в голові і з горем пополам доповз до хати (Григорій Тютюнник); Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив (М. Руденко); І вквітчався труп не маком, — порубом рицарським (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рана — ра́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рана — Поранення; (натерта) садно; (невигойна) виразка; (душевна) травма, біль, страждання; П. пекуча проблема; мн. РАНИ, (війни) збитки, шкідливі наслідки. Словник синонімів Караванського
  3. рана — Болячка, вава (дит.), вавка, вавонька, вавочка, виразка, веред, виразка, виразок, дряпак, дряпина, дряпинка, кривавка, кровоточиця, подряпина, подряпинка, пораза, поріз, прокол, ранка, раночка, роздряпина, садно, ураза, уразка Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  4. рана — [рана] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. рана — -и, ж. 1》 Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь. Асептичні рани — операційні рани, які заподіюються в умовах збереження принципів асептики і антисептики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. рана — РА́НА, и, ж. 1. Ушкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь. – І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани... (Т. Шевченко); Соломія напоїла Остапа, оглянула й обмила його рану (М. Словник української мови у 20 томах
  7. рана — Коли рана гоїться, то і біль минеться. Значіння, як і сказано. Не відчиняй загоєної рани, бо буде гірше боліти. Не нагадуй того, що тяжко переживалося. Не соли нічієї рани. В нещастю нікому не докоряй. Посолена рана гірше болить. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. рана — си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка. Виклика́ти тяжкі спомини, нагадуючи кому-небудь про те, що хвилює; завдавати душевного болю. От лихо. Старий заледве оклигав після втрати доньки, а ти йому сиплеш солі на рану (Ю. Яновський). Фразеологічний словник української мови
  9. рана — Ра́на, -ни; ра́ни, ран Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рана — РА́НА, и, ж. 1. Пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь. — І на тілі, На княжім білім, помарнілім, Омию кров суху, отру Глибокії, тяжкії рани… (Шевч. Словник української мови в 11 томах