1. Словник синонімів української мови

рахуба

НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПА розм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); РАХУ́БА розм. (неприємний клопіт із ким-, чим-небудь). Наче чула душа моя, що буду мати клопіт та неприємності (М. Коцюбинський); Це був особливий день, повний прикростей і невдач (О. Гуреїв); У понеділок — нова капость: попеляста курка сказилася. Півнем закукурікала на порозі (О. Ковінька); — А тут ще й радикуліт розгулявся — давня халепа. Стояти несила (Я. Баш); — Чого ти топишся, дівча? Скажи: яка тобі печаль? Яка вчинилася причина? (С. Руданський); — Як не глядів (дервіш), як не старався, — сталась пригода: заслаб осел в пустині та й здох (М. Коцюбинський); Вискочило (щеня) із-за кущів та так й вп'ялося інспекторові в литку. — Це ж буде рахуба, як порве! — вдарилась Настя об поли (С. Васильченко).

РАХУВА́ННЯ, ЛІК, ЛІЧБА́, ЛІЧЕННЯ (ЛІЧІ́ННЯ), ЧИ́СЛЕННЯ, РАХУ́БА заст., РАХУ́НОК розм. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (М. Томчаній); Я не літописом холодним Холодний лік веду вікам (М. Рильський); За ці вечори в нього від лічби опухли очі (М. Стельмах); І тут він показав свою енергію та тямучість, свій бистрий розум та вірний спосіб числення (І. Франко); (Кармелюк:) Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); "Дядькові" доводилось ще раз вести рахунок і під сміх людей признаватися, що таки збився з лічби (М. Стельмах). — Пор. 1. рахува́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рахуба — Раху́ба: — лічба, рахування, розрахунок, міркування, неприємний клопіт з ким-, чим-небудь [37] — рахунок [6] — рахунок, розрахунок [51] — рахунок, розрахунок; метушня, клопоти [14] — розрахунок [22] — розрахунок, міркування [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. рахуба — раху́ба 1 іменник жіночого роду неприємний клопіт; лічба — рідко розм. раху́ба 2 іменник жіночого роду розрахунок, міркування розм., рідко Орфографічний словник української мови
  3. рахуба — Раху́ба, перен. Розрахунки, плани. [Чоловік]рад би розумом збагнути будучність, щоб заздалегідь усяке лихо від себе відвернути; а ту дивись, якась марниця, що і подумати сьмішно, попсує єму всі єго рахуби та поведе єго житє такою дорогою... Українська літературна мова на Буковині
  4. рахуба — Лічба, рахунок, рахування; П. клопіт, морока. Словник синонімів Караванського
  5. рахуба — див. пригода; турбота Словник синонімів Вусика
  6. рахуба — -и, ж., розм. 1》 заст. Лічба, рахування. Рахуби не дати кому, чому — а) не змогти порахувати кого-, що-небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким-, чим-небудь. 2》 заст. Розрахунок (у 4 знач.), міркування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. рахуба — РАХУ́БА, и, ж., розм. 1. заст. Лічба, рахування. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого – за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); [Нартал (до Руфіна):] Чималі тут проценти, як я бачу, та ще й якась заплутана рахуба!... Словник української мови у 20 томах
  8. рахуба — раху́ба рахунок (ст): Вони вже втратили рахубу днів (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. рахуба — Рахунок, розрахунок Словник застарілих та маловживаних слів
  10. рахуба — вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я. Фразеологічний словник української мови
  11. рахуба — РАХУ́БА, и, ж., розм. 1. заст. Лічба, рахування. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу. Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (Вас., III, 1960, 187); [Нартал (до Руфіна):] Чималі тут проценти, як я бачу, та ще й якась заплутана рахуба! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. рахуба — Рахуба, -би ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Ном. № 5813. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. І. 49. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. Ном. № 6666. Словник української мови Грінченка