рваний

ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал., ПІ́ДРАНИЙ діал. Усе: і свита, й шапка, й чоботи були такі старі та драні, що годі з ними й носитися... (Вас. Шевчук); Воєвода мовчав до пори. З суворим осудом дивився на подерте Стрижакове взуття (П. Загребельний); Ось він іде, зловісний Аникій Шабанов. Одяг подраний, ічиги розтоптані (О. Довженко); Черевики вона рвала далеко швидше, ніж інші діти. У дітей ще новісінькі, а у неї вже підошви вщент продерті (О. Іваненко); Достала (Майбородиха) старі подірявлені сіренькі панчохи та стоптані черевички (І. Нечуй-Левицький); Ввечері, одягнувшись у найстаріше своє лахміття, рване-порване, латане-перелатане, ліг (Кость) у садку під абрикосом (Є. Гуцало); Пан глянув на блідий видочок хлопчини, на його одежу пошматовану (М. Коцюбинський); Остап Суха-Груша замахав крилами розшматованих рукавів (Г. Епік); Між ними Васюта — без піджака, в розтерзаній, вкритій брунатними плямами сорочці (Ю. Шовкопляс); Скинув (Мирон) дрантивого плаща (Б. Харчук); Коня пустив (Іван), вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (казка); Тут же вештається похмура згорблена баба.. Кожух смердючий, підрана чорна сорочка і запаска гірша шмати (Г. Хоткевич). — Пор. діря́вий.

НЕРІ́ВНИЙ (про край чого-небудь — який має виступи, загини тощо); РВА́НИЙ (з ніби розірваними краями); ЗУБЧА́СТИЙ, ЗУБЧА́ТИЙ рідше (з краями у вигляді зубців); ПОРІ́ЗАНИЙ спец. (про лінію берега). — Сам притарабанився до тебе. Приймеш? — Прийму... — посміхнулась (Мар'яна) устами й нерівними краєчками щік (М. Стельмах); Невелика зверху, з рваними.. краями, вона (яма) нагадувала вибоїну на рівному асфальті дороги (В. Собко); Сонце лягає на далекі плавні, на зубчасту синювату смужку лісу (Д. Ткач).

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона (Катя) витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: — Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); — Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, — зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.