рваний

рва́ний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. теп. ч. до рвати.

2》 у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний.

3》 у знач. прикм. З дірками, дірявий; драний.

4》 у знач. прикм. З нерівними, ніби розірваними краями; нерівний.

5》 у знач. прикм. Який насилу вимовляється; уривчастий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рваний — рва́ний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. рваний — див. лахміття, барахло моск. подертий Словник чужослів Павло Штепа
  3. рваний — РВА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до рва́ти. 2. у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний. Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. рваний — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. рваний — Рва́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рваний — РВА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до рва́ти. 2. у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний. Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Шевч. Словник української мови в 11 томах