рваний
рва́ний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. ч. до рвати.
2》 у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний.
3》 у знач. прикм. З дірками, дірявий; драний.
4》 у знач. прикм. З нерівними, ніби розірваними краями; нерівний.
5》 у знач. прикм. Який насилу вимовляється; уривчастий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рваний — рва́ний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- рваний — див. лахміття, барахло моск. подертий Словник чужослів Павло Штепа
- рваний — РВА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до рва́ти. 2. у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний. Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Т. Словник української мови у 20 томах
- рваний — ДРА́НИЙ (про одяг, взуття і т. ін. — який подерся, зношений до дірок), ПОДЕ́РТИЙ, ПО́ДРАНИЙ, ПРОДЕ́РТИЙ, ПРО́ДРАНИЙ, ПОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, ПРОДІРЯ́ВЛЕНИЙ, РВА́НИЙ, ПО́РВАНИЙ, ПОШМАТО́ВАНИЙ, РОЗШМАТО́ВАНИЙ, РОЗТЕ́РЗАНИЙ розм., ДРАНТИ́ВИЙ діал., ЦУ́РАВИЙ діал. Словник синонімів української мови
- рваний — Рва́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рваний — РВА́НИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. теп. ч. до рва́ти. 2. у знач. прикм. Розірваний на частини, обірваний. Наплакався [кобзар]. Струни рвані Три перебирає (Шевч. Словник української мови в 11 томах