розквашувати

РОЗМОКА́ТИ (ставати мокрим, м'яким або втрачати свою первісну форму), РОЗКИСА́ТИ, РОЗГАСА́ТИ, РОЗКВА́ШУВАТИ (про ґрунт, дорогу тощо). — Док.: розмо́кнути (розмо́кти розм.), розки́снути, розга́снути (розга́сти розм.), розква́ситися. Розмокли на кисіль книші і буханці (П. Гулак-Артемовський); Розкопана земля швидко розмокала, чоботи грузли (О. Копиленко); Сліпуче квітневе сонце вигрівало сходи, земля розбухала, розкисала (К. Гордієнко); Хліб розкис від дощу, прилипав тістом до рук (О. Гончар); — Почався дощ. Розгасла земля. Машина не пройде (В. Кучер); Надворі відлигло, пішов мокрий сніг. Дорога розквасилась (В. Земляк). — Пор. намо́кнути.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розквашувати — розква́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розквашувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  3. розквашувати — -ую, -уєш, недок., розквасити, -ашу, -асиш, док., перех. 1》 Розмочуючи, робити багнистим, грузьким (землю, дорогу, шлях і т. ін.). || Розмочуючи, псувати що-небудь, робити непридатним для користування. 2》 розм. Розбивати до крові (зазвичай обличчя, ніс). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розквашувати — РОЗКВА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., що. 1. Розмочуючи, робити багнистим, грузьким (землю, дорогу, шлях і т. ін.). Дощі розквашували землю (О. Підсуха); Шляхи фронтові дощ до краю розквасив... (І. Нехода); // безос. Словник української мови у 20 томах
  5. розквашувати — РОЗКВА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКВА́СИТИ, а́шу, а́сиш, док., перех. 1. Розмочуючи, робити багнистим, грузьким (землю, дорогу, шлях і т. ін.). Дощі розквашували землю (Підс., Віч-на-віч, 1962, 138); Шляхи фронтові дощ до краю розквасив… (Нех. Словник української мови в 11 томах