1. Словник синонімів української мови

розставляти

РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев. ноги — незграбно вигинаючи); РОЗПЛА́СТУВАТИ, РОЗПЛА́ТУВАТИ розм. (руки, крила). — Док.: розста́вити, розки́дати, розки́нути, розсу́нути, розіпну́ти, розп'ясти́ (розіп'я́сти́), розчепі́рити, розтепі́рчити, розвести́, розкаря́чити, розпласта́ти, розплата́ти. Він широко розставляє важкі роздуті ноги (М. Стельмах); А на ліжку... ох, аж душно!.. Білі рученята Розкидала, розкрилася... (Т. Шевченко); Він стає важним, гугнявить, розсовує ноги і руки, займає більше місця на лаві (М. Коцюбинський); — Братця, — розпинав він свої непомірно великі руки й кумедно розмахував ними в себе над головою. — Наша земля буде! (А. Головко); Піаніст розчепірював пальці і щосили тарабанив ними по жовтих клавішах (В. Дрозд); Розтепірчила пальці та й показує (Словник Б. Грінченка); Любка брала його руки, що обнімали цупко її дівочий стан, розводила їх (І. Ле); Чоловік широко розкарячив ноги і зробив рукою жест, мовби запрошував людей ближче згромадитися біля нього (Ірина Вільде); — Гайда до компанії! — розпластав короткопалі руки Масло і потягнув хлопців у їдальню (А. Хижняк); Ворон лежав грудьми вниз, розплатавши крила (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розставляти — (ноги руки, пальці) розкидати, розсовувати, розчепірювати, (з певною метою) розводити. Словник синонімів Полюги
  2. розставляти — розставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розставляти — (чати) ставити; (людей по місцях) розподіляти; (на постій) розміщати; (слова) робити павзи між; (руки) розводити; (ширму) розсувати; (тенета) наставляти, розкидати; дк. РОЗСТАВИТИ, (вуха) розпустити; (шатро) розгорнути. Словник синонімів Караванського
  4. розставляти — -яю, -яєш, недок., розставити, -влю, -виш; мн. розставлять; док., перех. 1》 Ставлячи, розміщувати де-небудь. || Розміщувати, розташовувати (людей). || Ставити правильно на свої місця (розділові знаки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розставляти — РОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. розста́влять; док., кого, що. 1. що. Ставлячи, розміщувати де-небудь. Килина принесла купу тарілок і почала розставляти на столі (І. Словник української мови у 20 томах
  6. розставляти — наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) (свої́) тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  7. розставляти — Розставля́ти, -вля́ю, -вля́єш; розста́вити, -та́влю, -та́виш, -та́влять; розста́в, -ста́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розставляти — РОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. розста́влять; док., перех. 1. Ставлячи, розміщувати де-небудь. Килина принесла купу тарілок і почала розставляти на столі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. розставляти — Розставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розставити, -влю, -виш, гл. Разставлять, разставить. Наймички бігали, розставляючи тарілки. Левиц. Пов. 394. Стій но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив. Рудч. Ск. І. 186. Словник української мови Грінченка