1. Словник синонімів української мови

розчахувати

ВІДЧИНЯ́ТИ (відводити вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір), РОЗЧИНЯ́ТИ, ВІДКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ рідше; ПРОЧИНЯ́ТИ, ПРОКРИВА́ТИ рідше (не повністю, частково); ВІДХИЛЯ́ТИ (тихо); РОЗЧА́ХУВАТИ (широко, навстіж); ВІДЩІПА́ТИ (знімаючи защіпку); ВІДКИДА́ТИ (різко). — Док.: відчини́ти, розчини́ти, відкри́ти, розкри́ти, прочини́ти, прокри́ти, відхили́ти, розчахну́ти, відщепи́ти, відщіпну́ти, відки́нути. Він довго намацував засув, поки відчинив двері (С. Чорнобривець); Пані Федора мовчки розчиняє браму (М. Стельмах); По драбині лазила дівчина, відкривала віконниці (Панас Мирний); Мила, день уже давно! Як для мене вірне серце, Ти у сад розкрий вікно (В. Сосюра); Прочинивши хвіртку, Семен побачив дружину (П. Кочура); Одхиляє трошки ляду, придивляється у шпарку (Леся Українка); Відхиливши дверцята, Володька привітався з машини до куми (О. Гончар); Сеспель рвучко повернувся, широко розчахнув двері (Ю. Збанацький); Відщепнула йому двері, кличе його (Г. Квітка-Основ'яненко); Одкинула двері, держить (Марко Вовчок).

РОЗЩЕ́ПЛЮВАТИ (розділяти на частини вздовж чого-небудь), РОЗКО́ЛЮВАТИ, КОЛО́ТИ, РОЗЧА́ХУВАТИ, РОЗКЛИ́НЮВАТИ (клином). — Док.: розщепи́ти, розколо́ти, розчахну́ти, розкли́нити. Троянди, рододендрони.. краще тримати у вазах, якщо кінці їх стебел розщепити ножем (з журналу); Блискавиці летіли в смереки, розколювали без милосердя найкращі пні (О. Кобилянська); — На дривітні колоддя кололи (Г. Квітка-Основ'яненко); Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини (Л. Первомайський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчахувати — розча́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчахувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. розчахувати — -ую, -уєш, недок., розчахнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. || безос. || Розсікати, розтинати зверху до низу чимсь гострим. 2》 тільки док. Спричинити незручним, різким рухом розрив зв'язок, тканини в паху. 3》 Широко, навстіж відчиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розчахувати — РОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини, кожна упала на свій бік (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. розчахувати — РОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини, кожна упала на свій бік (Перв. Словник української мови в 11 томах