1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розчахувати

розча́хувати

-ую, -уєш, недок., розчахнути, -ну, -неш, док., перех.

1》 Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини.

|| безос.

|| Розсікати, розтинати зверху до низу чимсь гострим.

2》 тільки док. Спричинити незручним, різким рухом розрив зв'язок, тканини в паху.

3》 Широко, навстіж відчиняти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчахувати — розча́хувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчахувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
  3. розчахувати — РОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини, кожна упала на свій бік (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. розчахувати — ВІДЧИНЯ́ТИ (відводити вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір), РОЗЧИНЯ́ТИ, ВІДКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ рідше; ПРОЧИНЯ́ТИ, ПРОКРИВА́ТИ рідше (не повністю, частково); ВІДХИЛЯ́ТИ (тихо); РОЗЧА́ХУВАТИ (широко, навстіж)... Словник синонімів української мови
  5. розчахувати — РОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини, кожна упала на свій бік (Перв. Словник української мови в 11 томах