руйнувати

НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм. (тварин, комах, рослини); ПОБИВА́ТИ (про град, мороз тощо — рослини, посіви). — Док.: зни́щити, ліквідува́ти (зліквідува́ти), зруйнува́ти, ви́нищити, ви́вести, перевести́, звести́, поби́ти. Лазар кидавсь по хаті.. і нищив все, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Пташки знищують комах-шкідників (О. Копиленко); Ліквідувати злочинність у місті; Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (О. Гончар); — Поки що я хочу тільки одного: щоб ти.. повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (М. Стельмах); — Ну, а чи не прийме Клим?.. — Ох, братику! Теля я (Вовк) в нього звів! (Л. Глібов). — Пор. занапасти́ти, 1. руйнува́ти.

РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ, РОЗЛА́МУВАТИ, РОЗРУЙНО́ВУВАТИ, РОЗГРО́МЛЮВАТИ, ЗВА́ЛЮВАТИ рідко, ЗБУ́РЮВАТИ розм., ЛОМИ́ТИ розм.; РОЗНО́СИТИ розм. (водою); РОЗДО́ВБУВАТИ розм. (бомбами, снарядами тощо); РОЗПИРА́ТИ розм. (із середини). — Док.: зруйнува́ти, поруйнува́ти, розвали́ти, розби́ти, зни́щити, завали́ти, повали́ти, злама́ти, полама́ти, сплюндрува́ти, строщити, потрощи́ти, розори́ти, розтрощи́ти, розгроми́ти, ви́садити, розверну́ти, розлама́ти, розруйнува́ти, звали́ти, поваля́ти рідко збу́рити, зломи́ти, рознести́, роздовба́ти, розпе́рти. І розказують, і плачуть, Як Січ руйнували, Як москалі срібло, злото І свічі забрали у Покрові (Т. Шевченко); Він веде військо на місто, розвалює високі стіни (І. Нечуй-Левицький); Усі розбивали, грабували і палили (ґуральню) (М. Коцюбинський); З ревом летить течія і котить каміння коритом, Валить і нищить усе, що їй заступає дорогу (М. Зеров); Повстанці попалили палаци й оселі польських магнатів і знищили до останку усе їх добро (І. Нечуй-Левицький); Замахнувся і вдарив у комин прикладом, — завалив комин на капость (А. Головко); Килині якийсь нічний прийда повалив стіну (Є. Гуцало); Гай, гай! Море грай, Реви, скелі ламай (Т. Шевченко); — Злякався (пан), думав, що Прокіп пішов набирати товариство, щоб сплюндрувати замчище (Панас Мирний); Дот і дзот трощили на шматки (М. Гірник); Як йому в цю мить хотілось понищити, потрощити тут все (О. Гончар); На другий день, пригнавши трактори, таки розтрощили її (церкву), розламали (О. Гончар); Завойовники розоряли храми, палаци (з підручника); Ігуменя виголошувала прокляття на голови бунтівників, що палять і громлять маєтки та хутори (А. Шиян); Фашисти почали палити й висаджувати Хрещатик (Ю. Яновський); Яри сповнилися водою, що клекотіла, розмивала городи, розвертала греблі, вивертала дерева (К. Гордієнко); А тим часом стародавню Січ розруйнували (Т. Шевченко); Розгромивши (панський) дім, опришки взяли на топірці пораненого товариша й відійшли в ліс (В. Гжицький); — Армії звалюють твердині, руйнують замки, башти та стіни (І. Нечуй-Левицький); Стучи! Стучи!.. Ломи, січи Каміння, злото добувай (М. Чернявський); Септимій узяв місто ... звелів збурити мури (П. Загребельний); Вода за коротку ніч рознесла греблю та гідростанцію (Г. Коцюба); — Немало нам вуликів (під час війни) бандити роздовбали (М. Стельмах); Як же почула скотина кров, як заревуть, як двинуть лавою — батечки, розперли й загони (О. Стороженко). — Пор. спусто́шувати.

РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, підточи́ти, проточити, підми́ти, проми́ти. Вода, проникаючи в розколини каменів і замерзаючи там, поступово збільшує ці розколини й руйнує камені (з підручника); Кислота роз'їдала метал (з науково-популярної літератури); Сава Петрович певний себе. "Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів" (А. Головко); Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (І. Муратов); Під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос невидимий струмок (М. Стельмах); Азовське море невпинно підмиває свої береги (з науково-популярної літератури); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський).

РУЙНУВА́ТИ (порушувати цілість тканин тіла, викликати в них загноєння), РОЗ'ЇДА́ТИ, РОЗТО́ЧУВАТИ діал. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, розточи́ти. Каустик руйнує тканини тіла; Відбілювання проводять у гумових рукавичках, бо хімікати роз'їдають шкіру (з науково-популярної літератури); — Як тепер його (струп) не витнуть і не згоять — м'ясо й кість він розточить (І. Франко).

СПУСТО́ШУВАТИ (руйнувати, ламати, знищувати, викликаючи запустіння), ПЛЮНДРУВА́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, ПУСТО́ШИТИ рідше. — Док.: спусто́шити, сплюндрува́ти, розори́ти. Орди Батия спустошили Русь; Скільки плюндрували (вороги) цей край, скільки мордували людей (О. Гончар); Дев'ятнадцятирічний юнак попрощався з батьківською хатою і пішов мститись ворогові, що сплюндрував рідний край (С. Добровольський). — Пор. 1. руйнува́ти.