руйнувати

Значення в інших словниках

1. руйнувати — руйнува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. руйнувати — Плюндрувати, розруйновувати, обертати на рушу, о. не лишати каменя на камені, стирати з лиця землі; (привілеї) скасовувати, ліквідувати; (економку) занапащати, розоряти; (щастя) знищувати; (гніздо) спустошувати; п-к -УЮЧИЙ, що руйнує... Словник синонімів Караванського
3. руйнувати — див. ламати Словник синонімів Вусика
4. руйнувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 також без додатка. Ламаючи, розбиваючи і т. ін., розвалювати що-небудь. || Знищувати, перетворювати на руїни (про дію стихійного лиха, про війну і т. ін.). || Скасовувати, ліквідувати (державу й т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. руйнувати — РУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що, рідко кого. 1. також без дод. Ламаючи, розбиваючи і т. ін., розвалювати що-небудь. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати (прислів'я); У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує... Словник української мови у 20 томах
6. руйнувати — НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм. Словник синонімів української мови
7. руйнувати — Руйнува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. руйнувати — РУЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. також без додатка. Ламаючи, розбиваючи і т. ін., розвалювати що-небудь. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах
9. руйнувати — Руйнува́ти, -ну́ю, -єш гл. Разрушать, разорять, истреблять, уничтожать. Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Ном. № 13746. Руйнують твій народ поганці. К. Іов. 217. Тяжко важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8. Словник української мови Грінченка