рундук

ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИ мн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Різнилася (школа) тим від інших мужицьких хатів, що була з ґанком на побілених стовпах і з дзвінком над стріхою (Лесь Мартович); Сидить (Тетяна), схилившись на шкільних ґанках (С. Васильченко); Христя вийшла на сінешній рундук (Панас Мирний); Молодії до присінок Кониченьків в'яжуть (П. Куліш); За старосвітським звичаєм дівчина мала провести хлопця до порога чи до присінка (М. Стельмах); Вдовина дочка замітає підсіння (П. Чубинський); Він підходить до хатнього піддашшя, перед порогом тупає ногами, обтрушує з чобіт сніг (Д. Бедзик).

КІО́СК (невелика споруда для роздрібної торгівлі), РУНДУ́К, ЛАРЬО́К. Виноград продавали в кіоску (Ірина Вільде); Осінній вітер глухо виє між порожніми рундуками базару (В. Еллан); Із запізненням відкрив свій ларьок книгар, і зараз же по книги посунули покупці (Ю. Яновський).

РУНДУ́К (спеціальний стіл для торгівлі в крамниці, буфеті, на базарі тощо), ПРИЛА́ВОК, ЛЯ́ДА (перев. відкидна); ШИНКВА́С заст. (у шинку). Ряд той довгий, похожий на вулицю: по обидва боки рундуки з покрівлею на стовпцях (І. Нечуй-Левицький); Продавець підняв скляну покришку прилавка (О. Донченко); (Рахміль:) Люди бунтуються проти вас. Я собі за лядою стою та все слухаю (І. Франко); За шинквасом з бочками і двома пузатими барилами стовбичила худорлява постать господаря корчми (П. Кочура).

СКРИ́НЯ (великий ящик з кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів тощо), РУНДУ́К, СУНДУ́К розм., ШАФА́РНЯ діал.

Я́ТКА (легка будівля для тимчасової торгівлі, виставки тощо), РУНДУ́К, БАЛАГА́Н. Біля крамниць і полотняних яток сиділи крамарі, сонними очима проводжаючи подорожніх (П. Кочура); Осінній вітер глухо виє між порожніми рундуками базару (В. Еллан); А далі (на ярмарку) понапинаті балагани — це манячать пустовитівські (з Канівщини) рушники, поцяцьковані червоними й синіми смугами (І. Нечуй-Левицький).