рундук

ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИ мн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Різнилася (школа) тим від інших мужицьких хатів, що була з ґанком на побілених стовпах і з дзвінком над стріхою (Лесь Мартович); Сидить (Тетяна), схилившись на шкільних ґанках (С. Васильченко); Христя вийшла на сінешній рундук (Панас Мирний); Молодії до присінок Кониченьків в'яжуть (П. Куліш); За старосвітським звичаєм дівчина мала провести хлопця до порога чи до присінка (М. Стельмах); Вдовина дочка замітає підсіння (П. Чубинський); Він підходить до хатнього піддашшя, перед порогом тупає ногами, обтрушує з чобіт сніг (Д. Бедзик).

КІО́СК (невелика споруда для роздрібної торгівлі), РУНДУ́К, ЛАРЬО́К. Виноград продавали в кіоску (Ірина Вільде); Осінній вітер глухо виє між порожніми рундуками базару (В. Еллан); Із запізненням відкрив свій ларьок книгар, і зараз же по книги посунули покупці (Ю. Яновський).

РУНДУ́К (спеціальний стіл для торгівлі в крамниці, буфеті, на базарі тощо), ПРИЛА́ВОК, ЛЯ́ДА (перев. відкидна); ШИНКВА́С заст. (у шинку). Ряд той довгий, похожий на вулицю: по обидва боки рундуки з покрівлею на стовпцях (І. Нечуй-Левицький); Продавець підняв скляну покришку прилавка (О. Донченко); (Рахміль:) Люди бунтуються проти вас. Я собі за лядою стою та все слухаю (І. Франко); За шинквасом з бочками і двома пузатими барилами стовбичила худорлява постать господаря корчми (П. Кочура).

СКРИ́НЯ (великий ящик з кришкою для зберігання одягу, коштовних предметів тощо), РУНДУ́К, СУНДУ́К розм., ШАФА́РНЯ діал.

Я́ТКА (легка будівля для тимчасової торгівлі, виставки тощо), РУНДУ́К, БАЛАГА́Н. Біля крамниць і полотняних яток сиділи крамарі, сонними очима проводжаючи подорожніх (П. Кочура); Осінній вітер глухо виє між порожніми рундуками базару (В. Еллан); А далі (на ярмарку) понапинаті балагани — це манячать пустовитівські (з Канівщини) рушники, поцяцьковані червоними й синіми смугами (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рундук — -а, ч. 1》 Те саме, що ґанок. 2》 Легка споруда, що являє собою відкритий або критий прилавок для роздрібної торгівлі. 3》 Невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (перев. взуття). 4》 Великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь. || Продовгуватий ящик для сидіння або лежання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рундук — РУНДУ́К, а́, ч. 1. Те саме, що ґа́нок. В садку сутеніє. Степан нишком вилазить вікном з своєї кімнати на рундук, прудко та звинно зіскакує з рундука на землю (Леся Українка); Добре втомившися, знайшла вона чималий будинок з великим рундуком (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. рундук — 1. Критий майданчик зовнішніх мурованих сходів. 2. Зруб ґанку, самий ґанок або його верхній майданчик. Також вживається: ~ звисом — майданчик ґанку, який підтримується випусками колод. Архітектура і монументальне мистецтво
  4. рундук — рунду́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. рундук — Рундук, -ка м. 1) Крыльцо. Його мати старая на рундуку стояла, все плакала, ридала. Чуб. V. 980. Княгиня зійшла з рундука на зустріч гостям. К. ЧР. 211. 2) Ларь на базарной площади. ум. рундучок. МВ. ІІ. 32. Словник української мови Грінченка
  6. рундук — [рундук] -ука, м. (ў) -уку, мн. -уки, -ук'іў Орфоепічний словник української мови
  7. рундук — Рунду́к, -ка́, на -ку́; -дуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. рундук — РУНДУ́К, а́, ч. 1. Те саме, що га́нок. Добре втомившися, знайшла вона чималий будинок з великим рундуком (Гр., Без хліба, 1958, 83); Дівчина зійшла на легкий, обгороджений балясинками рундук, зупинилася перед дверима (Стельмах, І, 1962, 130). Словник української мови в 11 томах